Бандерівець Путін

20 Червня 2011, 18:24

Москва явно здивована поведінкою регіоналів. Партія регіонів поводиться зовсім не як свита губернатора Малоросії. Регіонали підкладають свиню Роснафті, повертаючи в аверсному режимі нафтогін «Одеса – Броди». Вони ведуть з австрійцями переговори про модернізацію української ГТС, і тим самим відправляють у брухт російський проект «Південного потоку». Вони не зливають Нафтогаз із Газпромом. Не визнають Абхазії та Південної Осетії. Відмовляються від вступу до Митного союзу… Доречне запитання, а чим вони для Росії кращі за президента Ющенка?

Кремль поспіхом починає застосовувати проти Партії регіонів весь той самий арсенал засобів, що й проти Ющенка. Росія обіцяє підвищити ціну на газ до $500. Вона вже ввела обмеження на ввіз до Росії українських труб, кріплень, поліамідних технічних ниток. Росія запровадила $300 ввізного мита на українську карамель. Вона відверто шантажує українських олігархів – не вступите до Митного союзу, мовляв, покладемо ваші заводи на бетон пузиком.

Колишні чекісти з російської влади забули, що на чолі України нині не ліберали Ющенко і Тимошенко, а «конкретні пацани з суворих донецьких териконів». Ці люди психологічно не люблять, коли їх шантажують. Тим більше, коли шантажує їх колишнє «ГеБйо». Регіонали потрохи оголюють ікла. «До переговорів у такому форматі я був прибічником Митного союзу… Але після того як я побачив, які жорсткі умови висувають Україні в ситуації переговорів стосовно ціни на газ, у мене виник сумнів… Безумовно, вважаю ці пропозиції тиском на Україну і, на мою думку, неприпустимим є такий формат переговорів», – наголосив один зі спікерів ПР Владислав Лук’янов. І регіонали не лише говорять – вони вже й діють.

Щойно призначений голова Севастопольської міськдержадміністрації Володимир Яцуба давно відомий своїм характером. Вочевидь, насувається масштабна ревізія діяльності Чорноморського флоту РФ, а можливо, підвищення плати за оренду та питну воду. І населення Криму «на захист флоту» російські спецслужби вже не піднімуть. За рік панування у Криму макіївської команди кримського прем’єра Василя Джарти майже на маргінесі опинилися не лише проросійські партії, а навіть кримські регіонали, лідер яких Анатолій Гриценко вже півроку милується небом у клітинку.

Наскочив чорт на біса. Посилюючи тиск на Україну, Москва сама ставить регіоналів перед вибором – «або-або». Або зона вільної торгівлі з ЄС та членство в СОТ, або Митний союз, дешевий газ, здача українських олігархів у полон російським чекістам (привіт в’язневі Ходорковському) і як наслідок – втрата влади самими регіоналами. У губернії Москви влада може бути одна – московська.

Зрозуміло, що другого варіанта команді Партії регіонів аж ніяк не кортить. Але розрив із Москвою потребуватиме радикальної зміни ідеології ПР в Україні. Виборець, який мліє від «русского міра», нині не менше за Москву не розуміє коливань регіоналів. Яка ще незалежність? Зливаймося Москві – і «руській мір forever!» Саме цей виборець залишається морально-ідеологічним підґрунтям електорату Партії регіонів і саме його підтримку шаленими темпами втрачають регіонали. А отже, в майбутньому ПР приречена до зміни ідеологічних пріоритетів. З одного боку, доведеться змусити олігархів інвестувати в технології енергозбереження. З іншого – треба якось опанувати симпатії націонал-патріотичної частини виборців. Тож, шанси побачити видовище, як Янукович покладає квіти до пам’ятника генералу Шухевичу, щодня зростають. Газової війни рік тому хтось очікував? Отож!

І часу Партія регіонів наразі не має. Москва свідомо штовхає її або до реформ, або до своїх тісних обіймів. Вибір регіоналів стає дедалі очевиднішим. Тож невдовзі можна буде щиро дякувати Владіміру Путіну за визначний внесок у справу зміцнення незалежності України. Проти волі питаєш себе, а чи не прихований бандерівець керує російським урядом?

Позначки: