Вал за планом

Серго Орджонікідзе вмів мотивувати до праці, а підлеглі його шанували. Нарком сідав за стіл, діставав маузер і прямо запитував тремтячого по стру­н­­ці директора: «Усе зрозуміло? Тепер давай обговорювати, як справу робитимеш?..» Ледь не з глузду їхали заводські керівники від таких нарад із наркомом, але працювати це не заважало. По 16 годин на добу, з кількахвилинною перервою на обід, аби погоджені з Орджонікідзе пла­­ни виконати, аби з життя не звільнили. Плани виконувалися, ставали норма­­ми… Через кілька десятиріч з’ясува­лося, що в межах норм у країні в шалених обсягах виробляється нікому не потрібна продукція… Напевно, колись не всі й не все зрозуміли при плануванні. Але найприкріше, що його нормою  досі вважається «маузер».