Якось, обідаючи в кафешці бізнес-центру, видивилася в російськомовному меню нову страву «Каша пшенная полтавская». Замовила: аж ось мені приносять посипану петрушкою стару як світ, дуже добру і знайому з дитинства зливану кашу. Її часто варила бабуся на Дніпропетровщині, коли я приїжджала до неї на канікули, і я цю кашу дуже любила. Але до маминого раціону вона чомусь не перейшла – у кожної господині свої пріоритети. Бабуся розповіла, що каша ця – козацька, куліш. Що варять її на полі, в казанку, що її легко готувати та смачно куштувати. Написала рецепт. Тож я тепер теж іноді готую куліш – з картоплею, пшоном, яйцем і салом.
Матеріал друкованого видання
№ 5 ( 170 ) від 4 Лютого
Перейти до змісту