Відвідавши свою малу батьківщину на Херсонщині, вкотре переконався: українські комплекси меншовартості ніде не поділися. В україномовному селі, де в 2004 році більшість голосувала за Ющенка, біля церкви Київського патріархату стоїть пам’ятник жертвам Голодомору, новіші написи на магазинах та аптеках «ісключітельно на русском». Мій вчитель історії, який посміювався з тих, хто, не встигнувши зійти з автобуса в Херсоні, починає «штокать і какать», виховав таки російськомовних двох дітей. У самому ж обласному центрі і реклами, і вивіски не соромляться мови, а переобраний мер свої привітання також побажав дати українською. Звідки ж тоді з’явиться повага до «села неасфальтованого», якщо воно не вміє поважати себе?
Комплекс мови
13 Січня 2011, 11:12