Про графоманію

У дитинстві й юності я читав чимало всього й без особливого розбору. Потім потягнуло писати, й на безсистемне читання лишалося все менше й менше часу. Потрапивши ж у середовище журналістів і літераторів, придивився до колег і побачив, що тут усі такі: пишуть, пишуть, пишуть без особливого розбору – і майже нічого не читають. Навіть своє, щойно написане. Ще й інколи збочено пишаються: «А я не читав. Чукча не читач!» Нещодавно (суто для себе) я сформулював арифметичний Закон графоманії. Графоман – це людина, котра за певний проміжок часу пише більше, ніж сама за той-таки період здатна прочитати й осмислити.