Здихатись випадковості

12 серпня 2010 року виповнилося 10 років із часу загибелі російського підводного човна «Курск». Чудово пам’ятаю, як мене вжахнули слова новоспеченого тоді президента Росії Владіміра Путіна, який на запитання відомого журналіста Ларі Кінга про те, що ж сталося з «Курском», відповів із дебільною посмішкою: «Він затонув». Повний шок викликало й небажання ВВП вийти з відпустки під час трагічної епопеї з човном. Тоді я був упевнений, що ця людина – прикра тимчасова випадковість. Проте час підтвердив, що немає нічого більш сталого за тимчасовість. Та моя впевненість все ж жива – руські (не росіяни) рано чи пізно здихаються особи, що може дозволити собі кататися на водних лижах, коли гинуть люди.