Андрій Лаврик редактор відділу "Розслідування"

Класичне

15 Липня 2010, 14:16

Мандрівка переповненою мар­ш­­р­­­­уткою до станції метро видається незвичайною, коли з вбудованого плеєра мобільного через навушники прямо на бара­ба­нні перетинки тобі транслюється «Лебедине озе­­ро» Чайковського. Буденні обличчя і звичний ландшафт набувають якогось дивного забарвлення. Коли «Танок феї Драже» застає тебе на ескалаторі, починаєш спантеличено озиратися. Увертюра Россіні «Вільгельм Телль» перетворює поїздку в метро на справжню феєрію. «Концерт для фортепіано № 1» того ж таки Чайковського налаштовує на роздуми про долю нації, і вже не зважаєш, куди кидаєш недопалок і як посилаєш «на… » випадкового перехожого, котрий запитав у тебе дорогу.