Біля дошки

В Умані в самісінькому центрі міста розправила свої де­­ре­­в’яно-цементні крила добре доглянута, як слід причепурена, пофарбована муніципальна дошка пошани. Від лівого її краю до правого розташувалися довгі ряди успішних посадовців і діячів. Жінки й чоловіки місяця, року, десятиліть. Вони роблять свою справу, кожен, як уміє, як може за наявних ресурсів. Їдеш повз цю галерею героїв нашого часу на маршрутці, що немилосердно стрибає по тріщинах, рівчаках і міні-пагорбах центральних ле­­нінсько-радянських вулиць міс­­та, кружляючи в хмарах позаторішнього пилу й підморгуючи фарами розкаряченим тротуарам, і думаєш: "Хоч дошку пошани привели до ладу". Вона просто блискуча порівняно з навколишнім ексте­­р’є­­ром.