Про «отєчєство» Табачника

Називати війну 1941–1945 років «Великою Вітчизняною», прикриваючись людиноцентричною концепцією історії – історії без емоцій та ідеологічного навантаження – й не визнавати водночас період «совєтской власті» окупацією? На якій тоді підставі можна принижувати історичну роль рейхскомісаріату Україна та генерал-губер­наторства Галичина? Це таки окупація, оскільки ці утворення були нацистські, правили там німці й відстоювали інтереси Берліна. Тоді чому російська редакція окупації – СРСР, витвір російських комуністів, які відстоювали інтереси Кремля, мали концтабори, гестапо у вигляді НКВС–КДБ, мільйони жертв, має називатися нашою «вітчизною»?