Товариш Чонг

Здається, він саме так назвався. Молодий, до 30 років, китаєць у діловому костюмі. У дворах на Печерську ми пили пиво (тоді ще було можна), він кудись йшов мимо. «Ні хао!» – вигукнув хтось із нас, так, заради жарту. Китаєць різко зупинився й виголосив промову ламаною російською: «Хлопці, як так можна?! Ви тільки п’єте і нічого не робите. Беріть приклад із нас, китайців: ми вже робимо кращі комп’ютери, телевізори, автомобілі…» – «Пиво будеш?» – перебили ми його. Він зробив ковток і пішов, обіцяючи, що повернеться, якщо вирішить свої справи. Але не повернувся. Наступного дня мені було важко згадати, що я планував зробити.