Ловка мова

Коли починаються «суржикові» плачі щодо того, як розмовляють у центрі України, мені кортить сміятися. Звісно, мова мешканців західних областей у літературному сенсі значно чистіша, хоч і сповнена полонізмами та германізмами. Але не варто таврувати черкаську розмовну мову (вказую цей регіон, бо там народилася) за суржик. Бо він може бути не лише українсько-російським, а й -румунським, -словацьким, -по­ль­­ським. Які чудові «діалектизми» іноді трапляються! «Бісівірілад» (бісій вірі лад – невірний), «ловкий» (хороший, наприклад, «ловкенька дівчина»), «байдужий» (це щось типу «нічогенький»), «свайба», «сояшник», «я їй ку, а вона мені ка», «геть усе», «осьо», «я смотрю, дивлюсь і бачу».