Весна прийшла

Я помітив його ще здалеку. Сіреньке звірятко хаотично бігало газоном, час від часу зупиняючись та до чогось принюхуючись. Бліда земля, з якої тільки-но зійшов сніг, могла запропонувати їжачкові лише торішню вицвілу траву, недопалки та інше сміття. Бідолаха був, мабуть, страшенно голодний, але не сумував й енергійно перебирав далі своїми коротенькими лапками. Їжачок тішився приходу весни, і його настрій передався й мені. «З пробудженням! – привітав я чотирилапого жителя Києва, з яким не бачився майже півроку. – Ми таки пережили цю зиму!» Ми разом дійшли до під’їзду мого будинку, а далі він побіг до себе додому, а я – до себе.