Дитячі запитання цікаві своєю безпосередністю. Доводиться відповідати на їхні безкінечні «а чому це, чому». Відповіді знаходяться. Інколи вони примушують мене заглядати в словники, Вікіпедію та інші джерела знань. Але є ще запитання без відповідей, як от: «Коли ми підемо на український мультик?» До того ж він має бути не народних часів (усі роки до свого народження син називає народними), а сучасним. Ще трошки, й він скаже, що хоче дивитись український фільм. А ще син не може зрозуміти, чому в садочку на свята дітки вчать російські пісні. «Чому це так?» – відповідь є, та вона незрозуміла для сина, як і пояснення, чому наша вулиця називається «Крейсера «Аврора».
Ускладнені запитання
25 Березня 2010, 11:52