Прочитав книжку російської журналістки Єлєни Трєгубової «Байки кремлівського діггера». У ній ідеться про «нрави і права» єльцинської Росії та прихід до влади Владіміра Путіна. Останньому книжка дуже не сподобалася, а тому згадана вище пані була змушена іммігрувати. І того самого вечора передивився випуски «Мєнтів» зразка 1990-х, що вирізняються «народністю», на відміну від суперагентів нинішніх серіалів, які «мочать терористів у сортирах». Спіймав себе на думці: хоча Росія Боріса Ніколаєвіча була досить неспокійним місцем для життя, проте там був надважливий плюс – свобода слова. Без якої ні туди і ні сюди.
Свобода Єльцина
18 Березня 2010, 14:01