Не вір очам своїм

Я не бачу сенсу нарікати на те, що наше телебачення захаращене культурним продуктом сусідньої держави. Адже назвати улюбленців першого каналу Ернста (петросянів, кіркорових, баскових, сафронових) адекватним уособленням російських мистецьких процесів означає те саме, що росіянину оцінювати українську культуру за творчістю Повалій, Потапа та Насті Камєнскіх, Пояркова і т. ін. Справді цікаві російські митці на нашому ТБ майже не з’являються, а ті, хто «в курсі», їх там і не шукає – для цього є інтернет. Мережа наочно демонструє – в Росії чимало талантів, просто вони неформатні для офіційного «зомбоящика», з якого до нас потрапляє найперетравленіше.