Мої родичі вірять у журналістику як в останню інстанцію. Коли хтось із них телефонує до мене, щоб розказати про свою проблему, це означає, що випробувано вже всі засоби впливу на ситуацію, але визнати поразку ще не хочеться. Брата підставила фірма «Гавана», яка вчасно не переказала гроші на рахунок готелю під час закордонного відрядження. Братова дружина понесла пуховик у хімчистку «Євролюкс». Там від нього загубили пояс, а натомість пошили поганий. Вони дзвонять мені, жаліються й просять, аби я написала щось на кшталт: «Гавана» – шарлатани» чи «Євролюкс» – це «Євросором». І я пишу. Мені хотілося би допомогти їм більше.