Normal
0
false
false
false
MicrosoftInternetExplorer4
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Звичайна таблиця”;
mso-style-parent:””;
font-size:10.0pt;”Times New Roman”;}
Рибальська Україна завмерла в очікуванні слушної миті, щоб вийти на перший лід. Хоча є такі, що вже знайшли скуті кригою озерця, заплави і затоки й упіймали своїх окунців. Я також збуджений, в очікуванні своєї слушної миті. Вже все підготував для виходу на лід: дістав свою зимову амуніцію, перевірив снасті, по-новому переклав балансири й зимові блешні, «вертольоти» й «чортики». Моя уява настільки запалена майбутньою зустріччю з рибкою, «узятою з льоду», що почуваюся щасливим. Але… моєму щастю загрожує тривіальна річ: ніяк не можу знайти свої зимові боти. «Жінко, де мої боти?» – третій вечір ходжу квартирою сам не свій, відчуваючи, як від хвилювання калатає моє серце. На кону як-не-як ПЕРШИЙ ЛІД!