Владіміра Буковского висунули кандидатом на посаду президента Росії. Так, того самого Буковского, якого у 1976 році керівництво СРСР обміняло на лідера компартії Чилі Луїса Корвалана. Буковскій тоді відбув 7-річний термін у радянській в’язниці, а Корвалана посадили після приходу до влади Піночета. До того часу Буковскій вже був одним із найвідоміших на Заході радянських політв’язнів – 4 арешти, примусове лікування у спецпсихушці, табори, в’язниці. Газета «Правда» як друкований орган ЦК КПРС зрозуміло пояснила громадянам: Буковскій – злісний хуліган. Люди дещо старші напевно ще пам’ятають приспівку, що гуляла тоді країною: «Обміняли хулігана на Луїса Корвалана».
Після розвалу СРСР, Буковскому повернули російське громадянство. Він неодноразово приїздив у Росію і в 1992 році навіть брав участь у розгляді «справи КПРС» у Конституційному суді РФ. Загалом, послідовний антикомуніст, дисидент без страху і докорів. Але за сучасних російських реалій ні в кого немає шансів на серйозну конкуренцію з кандидатом Кремля Дмітрієм Мєдвєдєвим, на якого працює увесь адміністративний та інформаційний ресурс влади. А російська опозиція роздроблена та вельми нагадує українську, зразка 1999 року. Усі розмови про єдиного кандидата так і залишилися лише розмовами. Сьогодні висунуто вже троє: Міхаіл Касьянов, Боріс Нємцов та Владімір .jpg)
Буковскій. Хоч як і раніше ведуться перемовини про те, що із трьох має залишитися один, рейтинг якого буде найвищим. Особисті амбіції уже не відіграють жодної ролі. Бо, на думку Буковского, йдеться вже не просто про вибори, а про порятунок країни: «Знову з’явилися політв’язні, що для Росії з її історією рівнозначно симптомам смертельної хвороби».
.jpg)
Буковскій. Хоч як і раніше ведуться перемовини про те, що із трьох має залишитися один, рейтинг якого буде найвищим. Особисті амбіції уже не відіграють жодної ролі. Бо, на думку Буковского, йдеться вже не просто про вибори, а про порятунок країни: «Знову з’явилися політв’язні, що для Росії з її історією рівнозначно симптомам смертельної хвороби».У далекі 1960-ті, коли Буковскій організовував перші несанкціоновані мітинги, усі вважали, що у дисидентів немає ані найменшого шансу на перемогу. Але, уже у 1991-му СРСР безславно розвалився. Нині у дисидентах опинилися і колишній прем’єр Касьянов, і колишній віце-прем’єр Нємцов, і колишній політв’язень Буковскій. А режим Владіміра Путіна зовсім не виглядає таким монолітним, як Радянська влада. Поки що, в усякому разі, загроза дестабілізації в Росії в результаті боротьби кремлівських кланів виглядає куди реальнішою, ніж вірогідність перемоги опозиціонерів.