У двадцятих числах березня Тижденьзафіксував активність уряду в земельній сфері. В матеріалі під назвою «Ми її втрачаємо» йшлося про те, що фракція БЮТу в Київоблраді стає головним джерелом кадрів для роботи у Державному комітеті із земельних ресурсів (далі – Держкомзем). Членами саме цієї фракції є нинішній голова Держкомзему Володимир Воєводін та голова Львівського обласного управління земельних ресурсів Дмитро Завтур.
Прикметно, що майже одночасно з цими кадровими призначеннями постановою уряду Держкомзем отримав право організовувати аукціони та здійснювати продаж земель сільськогосподарського призначення. Фактично контроль над фракцією БЮТу в Київоблраді належить Сергієві Осиці, одному з головних захисників Тендерної палати. У нас з’явилася гіпотеза, що активність у Держкомземі — це спроба Осики перенести схеми, опрацьовані в Тендерній палаті, на процес продажу землі. Тому 27 березня, у прямому ефірі передачі «Я так думаю», Тиждень запитав Юлію Тимошенко про те, чи вдасться зрештою знищити Тендерну палату, а також попросив прокоментувати тему земельних аукціонів, однак у своїй відповіді вона про продаж землі не згадала.
Ми почали збирати додаткові факти, щоб перевірити свою гіпотезу. Але в цей час керівник Секретаріату Президента Віктор Балога звинуватив уряд у тому, що схеми роботи Тендерної палати переносяться на ринок землі. Так почався черговий етап протистояння уряду та Президента. Роблячи цю заяву, Балога навряд чи думав про організацію прозорого ринку землі. Адже за ним теж тягнеться шлейф земельних скандалів – його звинувачують у причетності до приватизації 300 гектарів у одному із заповідників Закарпаття, він робив усе можливе, аби уникнути перевиборів мера Києва Черновецького, який відомий роздачею сотень гектарів київської землі.
Отже, 7 квітня Президент Віктор Ющенко своїм указом скасовує постанову уряду про порядок торгів. При цьому він неправильно пояснює мотиви свого вчинку – його дії виглядають як атака на саму ідею аукціонів. У той час, коли правильно організовані, відкриті торги – це серйозний спосіб боротьби з корупцією.
У нас все-таки є підозра, що Держкомзем цілком може стати монополістом у організації земельних торгів. Диявол, як відомо, саме в деталях — монополія створюється на рівні технічного виконання. Ось декілька таких деталей із проектів підзаконних актів, які мають регулювати проведення аукціонів: організатор аукціонів для того, щоб отримати ліцензію, повинен мати відокремлені підрозділи (філії) у містах Києві та Севастополі, АР Крим і всіх областях з обов’язковою наявністю відділень не менше ніж у 3/4 районів кожної області. Злі язики стверджують, що така мережа є тільки в однієї структури – Центру земельного кадастру, підконтрольного Держкомзему. Ще приклад: ліцитатори – люди, які проводять аукціон, можуть бути сертифіковані тільки структурами Держкомзему. Хоча, наприклад у Чехії, такі ліцензії видає Мін’юст, і аукціони на замовлення місцевих органів влади та держави проводять безліч приватних компаній.
Тиждень вирішив не писати розлогий матеріал про підготовку до великого розпродажу землі тільки тому, що обидві сторони використовують важливу тему лише для політичної боротьби. Водночас, якби Юлія Тимошенко прагнула зробити справжню революцію в земельній сфері вона мала б починати з маленького, та важливого кроку: розкрити та зробити доступною інформацію про всі угоди з комунальною та державною землями. Для цього достатньо дати відповідний наказ Держкомзему. Щоправда, і Віктор Ющенко, який завжди із задоволенням критикує уряд, не дає їй такої вказівки ні через РНБО, ні через Секретаріат.