2 серпня за літаком SPAR19, в якому летіла спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі на сервісі FlightRadar24 слідкувало майже мільйон людей. Така увага до цього борту виникла не просто так. Напередодні візиту МЗС Китаю погрожувало «серйозними наслідками», якщо політикиня таки відвідає Тайвань. Китай вважає Тайвань своєю територією і в останні місяці надзвичайно посилив військову активність у повітрі та морях навколо острова. Однозначної підтримки свого рішення летіти до острівної держави Пелосі не мала і серед політиків власної політичної сили – Демократичної партії США. Відповідаючи на запитання щодо ймовірного візиту спікерки Палати представників до Тайваню минулого місяця президент Байден заявив: «Військові вважають, що зараз це не дуже гарна ідея. Але я не знаю, який статус цього візиту». Як пише журналістка Крістіна Вілкі на сайті американського каналу CNBC, «неофіційно Білий дім і Пентагон мало приховували свій спротив такому візиту, який відбувається в той час, коли відносини між США та Китаєм є найгіршими за останні десятиліття». Тривалий час адміністрація президента та представники його партії намагалися говорити про майбутній візит, як про персональне рішення Пелосі. Формально воно таким може бути, адже Конгрес є незалежною гілкою влади, однак ці формальності мало влаштовували Пекін.
Читайте також: Die Welt: Всевладдя Сі Цзіньпіна сиплеться?
Врешті близько 18.00 вечора 2 серпня борт SPAR19 успішно приземлився в аеропорту Тайпея. 3 серпня Ненсі Пелосі зустрілася із президенткою Тайваню Цай Інвень. Як пишуть американські ЗМІ, на сьогодні у спікерки заплановано ще ряд зустрічей із тамтежніми високопосадовцями. Пелосі вважається давнім «яструбом» американської політики щодо Китаю. Про це у своїй публікації для The Washington Post пише Маріанна Сотомайор: «Ця поїздка знаменує собою кульмінацію 35-річної кар’єри відвертого критика Китаю, навіть коли внутрішні проблеми затьмарювали її зовнішньополітичну роботу протягом десятиліть її керівництва фракцією Демократичної партії. Протягом кількох адміністрацій вона часто дотримувалася непопулярної думки серед своїх колег-демократів». Журналістка зазначає, що політикиня почала активно протистояти авторитарній політиці Китаю після різанини на площі Тяньаньмень у Китаї. «Поштовхом, на мою думку, стала різанина на площі Тяньаньмень», — у коментарі The Washington Post каже Керолін Бартолом’ю, чинний американсько-китайський комісар з нагляду за економікою та безпекою та колишня керівниця апарату Пелосі. Відомими є кадри, де тодішня конгресвумен Пелосі разом із конгресменами Беном Джонсоном та Джоном Міллером тримають у руках банер із написом «Тим, хто загинув за демократію в Китаї» на площі Тяньанмень у 1991 році. Банер передав конгресвумен настоятель баптистської церкви Гонконга Чу Іумін, коли приймав її в Гонконзі. Син настоятеля Семюель Чу розповів американському виданню, що після того вчинку, по поверненні до Вашингтона, Пелосі опікувалась законодавством, яке відкривало шлях до громадянства для китайських студентів, які тікали від політичних переслідувань.
У колонці для The Washington Post, опублікованій коли політикиня вже була в дорозі до острова, вона нагадує про прийнятий 43 роки тому Акт про відносини з Тайванем (офіційно, аби не провокувати Китай США не має власного посольства у Тайпеї, однак Акт визначає широкий ряд напрямків для співпраці, зокрема й безпековий та військовий, а Американський Інститут на Тайвані має повноваження де-факто посольства в країні) і зауважує, що тайванська демократія, яку вважають однією із найвільніших у світі, перебуває нині під загрозою. «З огляду на посилення агресії Комуністичної партії Китаю (КПК), візит нашої делегації представників Конгресу слід розглядати як недвозначну заяву про те, що Америка підтримує Тайвань, нашого демократичного партнера, коли він захищає себе та свою свободу», – написала у своїй колонці Пелосі. Політикиня також зазначила, що візит жодним чином не суперечить тривалій «політиці одного Китаю», яку окреслено в Акті про відносини з Тайванем. Зокрема йдеться про те, що США не оскаржують позицію Пекіна про те, що Тайвань є частиною Китаю і виступають за мирне вирішення тайванського питання.
Читайте також: Китай, клімат та відбудова України: про що говорили на саміті G7 у Німеччині
Водночас і раніше президент Джо Байден і спікерка Ненсі Пелозі під час цього візиту зазначають, що за потреби США готові стати на захист Тайваню. З огляду на такі заяви, американські журналісти пишуть, що візит ризикує спровокувати більшу нестабільність між США та Китаєм. В колонці для The New York Times, Джейн Перлез відзначає, що військові можливості Китаю зросли нині на стільки, що перемога США над Китаєм у захисті Тайваню більше не є гарантованою.
Британський The Economist пише, що візит спікерки до острівної країни водночас є свідченням «сміливої принциповості» політикині та «незлагодженої стратегії» США у цьому питанні. «Один зі способів розглядати поїздку Ненсі Пелосі на Тайвань як свідчення сміливоїпринципості. Китай взявся залякувати країни, які підтримують навіть найневинніші зв'язки з островом, на який він претендує. Литва з населенням 2,6 млн чоловік відчула на собі гнів Китаю за те, що просто дозволилаТайваню відкрити офіс із офіційною назвою у своїй столиці Вільнюсі. Спікерці Палати представників СШАПелосі також погрожували. Китай заявляв, що його армія «не сидітиме склавши руки», якщо вона відвідає Тайвань. Вона має на це повне право. Її попередник на цій посадіНьют Гінгріч зробив так само у 1997 році. Можливо, її поїздка надихне інших протистояти державі-хулігану», – пише видання. Водночас видання також відзначає, що візит може бути симптомом «незлагодженої підходу» США щодо Китаю. «Якщо це так, то поїздка, що має за мету продемонструвати силу, ризикує замість цього показати розгубленість і безцільність адміністрації Байдена».