31 липня етнічні серби на півночі Косово заблокували дороги поблизу двох ключових пунктів пропуску на кордоні з Сербією: Яріньє та Брняк. У звʼязку з цим косовська поліція змушена була закрити ці два переходи для мандрівників. Також правоохоронці повідомляли, що було чутно постріли, які ймовірно були спрямовані у бік поліції, але ніхто не постраждав. У Північній Мітровіці, де згруповано проживають етнічні серби, лунали сирени.
Як пише Радіо Свобода, напруженість у регіоні з’явилася за день до набуття чинності двох урядових постанов, які стосуються виданих Сербією номерних знаків та документів, що засвідчують особу. Так, уряд Косово заявив, що з 1 серпня мандрівники, які прибувають із Сербії, змушені будуть обмінювати видані Сербією документи на нові документи в’їзду-виїзду, видані Приштиною, дійсні протягом трьох місяців. Крім того, з 1 серпня повинна була почати діяти нова норма щодо номерних знаків. Останні є яблуком розбрату між двома країнами ще з часів Косовської війни 1998-99 рр.
Джерело: The Balkan Insight
На напруженість у регіоні зреагували й сили KFOR (миротворчий контингент під проводом НАТО, який діє в країні з 1999 року). Пізно ввечері 31 липня у своєму прес-релізі вони заявили, що готові втрутитися, якщо стабільність на півночі країни буде під загрозою.
У звʼязку з таким загостренням, влада Косова вранці 1 серпня заявила, що згодна відкласти запровадження обох постанов: щодо номерних знаків та щодо документів, що посвідчують особу. Постанову відкладуть на місяць, після того, як протестувальники розблокують дороги.
Глибоке коріння
Схожі протести щодо номерних знаків вже відбувалися минулого року. Хоча ситуація була не такою «гарячою», оглядачі пишуть, що російська війна проти України підігріває і це напруження. Восени 2021 року після майже двотижневої блокади прикордонних переходів Яріньє та Брняк етнічними сербами Косова, Пріштіна за сприяння ЄС уклала угоду із Бєлградом щодо так званого тимчасового «наліпкового режиму». Після вʼїзду до Косово водії прикривали свої сербські номерні знаки тимчасовими стікерами із новими номерними знаками. Тоді ж обидві країни домовилися, що їхні представники вироблять постійне рішення щодо цієї ситуації протягом наступних шести місяців. У квітні цього року аналітикиня із Демократичного інституту Косово Віолета Гаксголі у коментарі виданню Balkan Insight відзначала, що жодного прогресу у цьому питанні на той час не було досягнуто. Корені ж цього розбрату мають глибоке коріння.
Косово оголосило про свою незалежність у 2008 році, однак Сербія цього досі не визнає і сербську меншину, яка згруповано проживає на півночі країни (і частково на півдні) та складає менше 10% від 1,8-мільйонного населення країни, вважає своїми громадянами.
Читайте також: Чи залишається Александар Вучич васалом Москви і чи хочуть серби війни на Балканах
Як пише видання The Balkan Insight, після втрати контролю над Косово в 1999 році, Сербія продовжувала керувати паралельною державною системою для косовських сербів. Поліцейські відділки, суди та муніципальні установи перенесли у міста на півночі Косова, де згруповано проживала ця меншина. Таким чином, це також включало видачу сербських номерних знаків автомобілям для міст Косова. У 2011 році Косово та Сербія досягли угоди, згідно з якою влада Косова видаватиме номерні знаки з позначкою «RKS» для Республіки Косово та як поступка Сербії також «KS», що означає просто «Косово». Це мало на меті заохотити етнічних сербів у Косово використовувати місцеві номерні знаки. У 2016 році Косово подовжило термін дії номерних знаків «KS» ще на п'ять років і визнало незаконними сербські номерні знаки для міст Косова. Виходом у цій ситуації мали стати наліпки, які мали прикривати державні символи обох країн, але ця домовленість так і не була реалізована. Тому значна кількість етнічних сербів на півночі Косова й далі користувалися сербськими номерними знаками. Важливо також те, що Сербія у свою чергу не визнає номерних знаків «RKS», при вʼїзді до країни із Косово їх необхідно замінити на тимчасові сербські платні номерні знаки.
Відлуння російської війни
Хоча нинішнє напруження на Балканах має давнє коріння, а блокування доріг та прикордонних переходів з таких же причин трапляються не вперше, відлуння російської війни добре чути у заявах лідерів регіону. Президент Сербії Александр Вучич, як пише The New York Times, коментуючи ситуацію, вирішив вписати це напруження в глобальний контекст: «Великий Путін віддав накази маленькому Путіну, тому новий Зеленський у вигляді [премʼєр-міністра Косово] Альбіна Курті буде рятівником і борцем проти великої сербської гегемонії». Велике занепокоєння, зокрема й в Україні, викликав коментар сербського парламентаря із партії Вучича Владіміра Дукановіча. Він у своєму твіттері написав, що «Сербія буде змушена провести денацифікацію на Балканах». З огляду на це, депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко заявив, що у разі якщо «Сербія вторгнеться до Косово, Україна повинна буде захистити Косово». Питання лише в тому, як Україна це робитиме, якщо Київ, на відміну від більшості європейських столиць не визнав незалежності Косово.