Наближається 8-9 травня. У багатьох країнах світу це Дні пам'яті та примирення, присвячені жертвам Другої світової війни.
В Україні традиційно в цей день проводяться урочисті, меморіальні та просвітницькі заходи з метою гідного вшанування подвигу Українського народу та його значного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні, а також висловлення поваги всім воїнам, які боролися проти нацизму.
Під гаслом «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо» у цей день ми вшановуємо пам’ять героїв, а також жертв війни, воєнних злочинів і депортацій. Це своєрідна пам’ятка для кожного громадянина про те, якою високою була ціна війни: мільйони загиблих на полі бою, закатованих у концтаборах та на примусових роботах, зламані людські долі та невимовний біль багатьох народів протягом десятиліть.
На території України ця страшна війна не припинялася з 1939 року. По всій території сучасної України точилися кровопролитні бої, оскільки саме там вирішувалася доля Європи. Загальні втрати під час війни за різними даними становлять від 50 до 75 мільйонів людей, з них приблизно від 8 до 10 мільйонів – українці.
Дні пам’яті та примирення символізують не тріумф переможців над переможеними, це є нагадування про страшне лихо 20 століття для того, щоб цінувати мир, і для того, щоб наша пам’ять стала запобіжником виникнення подібних трагедій.
Водночас, це іде у розріз з нинішньою політикою Росії, яка намагається привласни спільну перемогу та прикривається моральним авторитетом переможця у Другій світовій війні з метою виправдання своєї сучасної агресивної політики та здійснених злочинів.
Використовуючи цей наратив, Росія розв’язала повномасштабну і кровопролитну війну проти України. Ми не хотіли цієї війни. Ми ніколи не претендували на чуже, ніколи і нікому не нав’язували своїх принципів та політики. Ми жили мирно, розбудовували свою країну, інвестували у мирне майбутнє своїх дітей. Мирне творення та любов до рідної землі – це те, що закладено у генетичний код нашої нації. Як і споконвічна мрія українців – бути господарями у власному домі.
Все це надихає нас на боротьбу з агресором. Це нам надає додаткові сили і наснагу, щоб самовіддано захищати рідну землю та давати гідну відсіч зухвалому та жорстокому ворогові.
Ми розуміємо, що сьогодні на кону стоїть саме існування української нації. Власне тому, кожне українське серце б’ється з надією про перемогу у цій війні.
Це буде наша спільна перемога!