Всім доброго ранку!
Ось мій огляд найважливіших подій в Україні за 1-2 травня 2022 року.
СТРАТЕГІЯ
Більшість західних, але також інших медіа продовжують балаканину про переговори між росією та Україною і, здається, все ще чекають на якусь мирну угоду. Направду, видається, що окремі західні політики вже втомилися від війни, а кілька навіть продовжують підштовхувати Київ піти на поступки – не бачу в них інших причин, крім бажання відновити потік продовольства, що йшов з України.
Що ж, шкода засмучувати, але: для будь-якої мирної угоди потрібна згода двох, а я станом на зараз не бачу жодного. Незалежно від того, хто й що збирається гарантувати, путін навіть не веде переговори серйозно: це й не дивно, адже прийняти будь-що менше, ніж «принаймні протекцію» контрольованого росією Донбасу (а це, зі свого боку, вкрай далеко від теперішніх вимог) було б для нього «політичним самогубством». З іншого боку, мені зрозуміло, що більшість українців уже прийшли до висновку, що мирна угода з росією неможлива принаймні доки будь-які війська рф перебувають на території країни – немає значення де саме. Очевидно й те, що не лише загальна маса росіян зневажають державу Україна такою мірою, що відкрито підтримують путінську війну на знищення, проте й українці, після учинених проти них масових звірств, грабунку на окупованих рф територіях, депортації більш як 1 млн. населення до росії та вигнання близько 11 млн. мешканців з їхніх міст на сході… так, після всіх цих жахів, я дуже сумніваюся, що хтось із них толеруватиме будь-які поступки путіну. Відповідно, це означає, що Зеленський не може прийняти в цьому напрямку будь-яке рішення, доки росіяни повністю не відступлять й доки не буде відновлена територіальна цілісність України й росія гарантує це на майбутнє (тобто все якраз у повній протилежності до того, що вимагає путін).
Читайте також: Втекти з Гостомеля. Як машина, каналізаційний люк і кілька хвилин тиші врятували життя української родини
Отже, з відновленням постачання продовольства з України доведеться трохи зачекати. Хто відмовляється зрозуміти цей факт, водночас ігнорують, що росія все ще блокує українські порти на Чорному морі, а хто хоче повернутися «до звичного ведення бізнесу», мали б зрозуміти, що навіть якби росіяни повністю забралися геть в наступні п’ять хвилин, то залишається фактом: збитки та руйнація, спричинені цією війною настільки значні, що на саму лише зачистку сходу України від мін та непідірваних боєприпасів підуть роки, не кажучи вже про відновлення інфраструктури та повернення до «нормального» життя.
Підсумовуючи, хіба повторю мною сказане: справу цієї війни вирішать на полі бою. До речі, оскільки кампанія «випадкових пожеж» у росії наростає й таких випадків усе більше по цілій країні, з’явилися спроби – як-от у цьому профілі – всіх їх фіксувати.
ПОВІТРЯ
Видається, що москва безпорадна й навіть у відчаї через нездатність своєї армії відстежити та, тим більше, точно вразити конвої західної техніки в Україну. Натомість, росіяни вдаються до найбільш примітивного способу вишукування можливих цілей – «розвідки вогнем». Тобто вони продовжують витрачати свої вже й так невеликі запаси крилатих ракет, намагаючись поцілити в складські комплекси, де, як вони думають, може бути західна зброя.
Іншими словами: після госпіталів та багатоквартирних будинків, пріоритетними цілями для росіян в Україні стали ангари, гаражі та інші складські приміщення. «Добрий приклад» цієї логіки – події 1 травня в Дніпровській області: крилата ракета вдарила між двома складами сільськогосподарської продукції в районі Синельніково. Один ангар дуже пошкоджено, інший зруйновано.
О, ще для тих, які думають, що «вишестоящі органи» з москви базують свої операції, використовуючи мої звіти: вчора, 2 травня, ракета П-800 «Онікс» вдарила по мосту в районі Затоки на півдні Одеської області. Масштаб руйнування залишається невідомим. Але зверніть увагу: про той міст я вже кілька днів не згадував. Інший «Онікс» вдарив учора в багатоквартирний будинок в Одесі, убив 14-річну дитину й поранив кількох інших.
Ще про ракети: люди-яким-треба-свіжого-повітря [Пентагон – ред.] кажуть, що росіяни вже випустили по Україні 1.215 балістичних ракет. Дещо менш зрозуміло, скільки було витрачено крилатих ракет: дані коливаються від 900 до 1.900 одиниць. Частково це залежить, що зараховувати до такого виду озброєнь: наприклад, дехто вважає – варто додати наземні та протикорабельні ракети Х-35 (за кодифікацією НАТО ‘AS-20 Kayak’), Х-59 «Овод» (‘AS-13 Kingbolt’) та Х-59М «Овод-М» (‘AS-18 Kazoo’), оскільки вони мають дальність польоту до 200 км.
Читайте також: Чи спровокує війна ренесанс “мирного атому”?
З російського «літаючого арсеналу» упродовж останніх днів найактивнішими були розвідувальні безпілотники «Орлан» – вони діяли на всій протяжності фронту й на сході, й на півдні. Тому не дивно, що українці назбивали 10 штук лише за 1 травня, а 2 травня додали ще вісім, серед яких один «Форпост», що намагався досягнути Одеси («Форпост» – це російська версія ізраїльського Searcher).
[Якщо розвідник «Орлан» вартує трохи більше 100 тис. дол., то вартість ударного дрона «Форпост» – 7,5 млн. дол. Це вполовину дорожче, ніж TB-2 Bayraktar й майже в ціну американського MQ-9 Reaper, які тепер мають надійти в Україну. Станом на 2018 рік в армії рф було 30 «Форпостів», є дані, що над Донбасом знищили вже п’ять – перекл.].
У відповідь росіяни заявили про збиття переносним зенітним комплексом українського гелікоптера Мі-8, проте не надали жодних підтверджень. А «вишестоящі органи» [хто читає ці переклади недавно – так ми переклали зневажливе йменування автором російського генштабу – перекл.] опублікували відео, на якому показано знищення зенітного комплексу С-300 ракетою «Іскандер-К». [Зазначимо, що всі відео «Лампьі знаний» завжди вирвані з контексту, нічого не доводять і мають ідіотський коментар. Про втрату С-300 ми жодних підтверджень не зустрічали – ред.].
МОРЕ
Після удару, завданого 30 квітня українськими силами по системах радіоелектронної боротьби рф на острові Зміїний, російський флот спробував перекинути туди підкріплення на двох швидкохідних бронекатерах «Раптор». Спробу зірвали українські «Байрактари», знищивши обидва катери 1 травня.
[На доданому фото внизу – російський катер на моніторі «Байрактара» – ред.].
БИТВА ЗА ДОНБАС
Завдавши 30 квітня артилерійського удару по командному пункту рф неподалік Ізюма, Київ заявив про знищення та поранення 20 високих чинів російської армії. Окремі джерела кажуть, що поранено навіть герасимова. Як зазвичай, точних підтверджень немає, проте неможливо заперечити, що активність російських сил після інциденту сповільнилася принаймні на 36 годин і лише вчора, 2 травня, вони повернулися до свого «нормального» рівня.
Загалом, видається, що впродовж 1 травня росіяни почали перегруповувати які лиш можна було назбирати «резерви» й концентрувати їх на буквально кількох «гарячих точках». Одна з них – вже давно відома територія на південь від Ізюма; ще одна – Лиман, далі – Рубіжне, четверта – Попасна і п’ята – плацдарм на південь від Кривого Рогу. Принаймні на трьох з цих п’яти напрямків будуть задіяні по 500 вагнерівців.
Поки що мудрості командування росіян вистачило, щоб обстріляти український фронт на південь від Ізюма – українська 25-та десантна бригада відповіла тим самим (наскільки знаю, ця частина – свіже підкріплення на даному напрямку). Як повідомляють росіяни, тут відбувається багато дрібних сутичок, як оця, де український Т-64 було ушкоджено в бою з кількома російськими танками.
Читайте також: Незламний Чернігів. Як виглядає місто-герой та його околиці
Про великі бої повідомляють лише з району Великої Комишувахи. Також більші сутички тривали по лінії Ямпіль – Кримське, де росіяни спробували витіснити оборонців за Сіверський Донець. Ямпіль на 25 км. на схід від Слов’янська й за 40 км. із заходу до Сєвєродонецька – саме там росіяни пішли на прорив. Один із наслідків цієї атаки особливо цікавий. За останні 3-4 тижні почастішали повідомлення, що російські підрозділи намагаються адаптуватися до тактики ЗСУ й атакувати невеликими групами там, де їх найменше всього чекають. Що ж, принаймні одна така атака закінчилася засідкою, внаслідок якої, в спробі просочитися крізь українські позиції в лісах довкола Ямполя, був повністю знищений увесь склад 24-ої бригади російського спецназу.
Далі на схід… 1 травня російська армія спробувала штурмувати українські позиції, що залишились на півдні Рубіжного, та зазнала невдачі. Після багатогодинного артилерійського обстрілу вони повторили спробу 2 травня і знову зазнали невдачі. Те саме відбувалось в районі Попасної, в Озерному та Мар'їнці: усі штурми закінчились поразкою.
До речі, сепаратисти, які безперервно скаржаться на вбивчу ефективність української артилерії, повідомляють, що українці мають бетонні бункери всередині Попасної, обладнані броньованими затворами. І щоразу, коли їх оточують росіяни, вони викликають артилерійський вогонь на себе, поки сепаратистів або росіян [які в цей час під стінами бункера – перекл.] не знищують або не змушують відступити.
…і ще вони повідомляють про вбивчі напади українських БПЛА «Байрактар». Так нещодавно лише один із них знищив 19 військових.
МАРІУПОЛЬ
1 травня за сприяння ООН і Червоного Хреста з комплексу «Азовсталь» було евакуйовано близько 100 мирних жителів. Обидві організації також оголосили про намір евакуювати цивільних із трьох інших пунктів міста 2 травня.
Протягом евакуації 1 травня тривало припинення вогню, однак відразу ж після її завершення, російська армія продовжила виконувати телевізійний наказ путіна і відновила обстріли. Більше того, 2 травня росіяни змусили захисників відійти з північної частини комплексу «Азовсталь», хоча пізніше зупинилися і, все ж, дозволили евакуювати більше мирних жителів.
До речі, за останні два дні російська армія завершила передислокацію своїх військ з Маріуполя: місто наразі контролюють загони сепаратистів. Цікаво, що війська, про які йдеться, не використали для підтримки 58-ої армії зусько, а натомість направили їх у Попасну. Тобто схоже, що “вищєстоящіє органи” відмовляються від посилення наступальних зусиль на південній лінії фронту й повністю зосереджуються на прориві крізь лінію розмежування на Донбасі.
ПІВДЕНЬ
Протягом останніх двох днів росіяни продовжували обстрілювати Осокорівку, Трудолюбівку та Князівку. Бої в Таврійському тривали, але про серйозні наземні атаки росіян повідомлялося лише із Заградівки та Іванівки (обидві були відбиті). Миколаїв постійно обстрілюють реактивні системи залпового вогню: потерпілих немає, але місто без води. Зі свого боку, українська артилерія вразила російський склад боєприпасів у Чорнобаївці [так, знову – ред.].
[Опубліковано 5 травня 2022 р. об 11:15 за Києвом].
Переклад: Ростислав Семків, Тетяна Саніна
Редактура: Ростислав Семків