Він таки не зрушився. Після нещодавньої зустрічі з президентом РФ Владіміром Путіним у Москві федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) знову не зміг чітко назвати суперечливий газогін у Балтійському морі «Північний потік-2» можливим інструментом санкцій проти Росії. На відповідне запитання канцлер дещо недбало пояснив: «Щодо самого газопроводу то всі знають, що відбувається».
Шольц має на увазі таке: якщо Росія вдасться до військової інтервенції в Україну, «Північний потік-2» не отримає дозволу на експлуатацію. Чітко про це канцлер не каже зокрема й тому, що впливові соціал-демократи мають інше уявлення про те, що «відбувається» з газогоном в умовах російської агресії. Прем’єрка Мекленбурга-Передньої Померанії Мануела Швезіґ (СДПН) наприкінці січня на новорічному прийнятті Східного комітету німецької економіки, коли актуальна українська криза вже давно тліла, абсолютно недвозначно сказала: «Я сподіваюся на швидку правову процедуру, щоб газопровід міг почати працювати». І вона так говорить донині.
Прем’єр-міністерку, як і колишнього канцлера Ґергарда Шредера (СДПН), вважають найсильнішою прихильницею газогону. Але опір запеклості Швезіґ зростає. «Зелені» в Ландтагу скерували земельному уряду об’ємний пакет невеликих запитів, які можуть поставити Швезіґ та інших прихильників трубопроводу в украй незручне становище.
Читайте також: Путін атакував, в Україні – воєнний стан. Ключові перевірені повідомлення за регіонами на цей момент (періодично ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Додайте до цього критичний звіт про допомогу федеральної землі проєкту трубопроводу, який зараз надала Transparency International. Бо досі прем’єр-міністерка вкрай скупо висловлювалася про деталі своєї підтримки «Північного потоку-2». Так само як і про роботу Фонду захисту клімату й довкілля MV, чия «обмежена в часі побічна мета — сприяти «Північному потоку-2», як повідомляє попередник Швезіґ і нинішній голова правління Фонду Ервін Зеллерінґ (СДПН). До того ж діяльність задля основної мети — захисту клімату — досі була мало помітною.
«Уже давно зрозуміло, що «Північний потік-2» корисний не тільки нашій землі Мекленбург-Передня Померанія, а й уряду Росії та енергетичній компанії Газпром, — обґрунтовує це прагнення пояснень і численні запитання до земельного уряду лідер фракції партії «Зелених» у Ландтагу Гаральд Терпе. — Навколо газогону створюють таку непрозорість, яку я досі бачив лише в недемократичних державах».
Опозиція — перед «Зеленими» запит за окремими пунктами вже подавав місцевий ХДС — хоче тепер, серед іншого, знати, «які конкретні кроки й коли саме земельний уряд зробив, щоб підтримати завершення будівництва газогону». Коли та які актори зустрічалися, обговорювали й ухвалювали рішення, пов’язані з ним.
Адже про низку таких зборів, очевидно, немає письмових згадок. Фактично тут також ідеться про роль ексканцлера Шредера, голови комітету акціонерів Nord Stream AG і президента Ради правління Nord Stream 2 AG. Швезіґ неодноразово з ним зустрічалася. Постає питання, як на проєкт вплинули лобісти і як цьому сприяв земельний уряд.
У центрі уваги, до того ж не лише «Зелених», Фонд охорони клімату й довкілля, що, як казали при його створенні, має тільки непрямий стосунок до газогону й не брав участі в будівництві. Який тепер у рамках своєї «господарської діяльності» придбав трубопрокладне судно для камененакидних робіт Blue Ship. І це лише один приклад. Капітал фонду в розмірі €200 тис. надійшов безпосередньо від земельного уряду. Ще €20 млн докинув Газпром і €40 млн мають надійти у фонд з Росії впродовж кількох наступних років. «Мій багаторічний досвід у політиці свідчить: хто дає гроші, той визначає цілі», — каже глава фракції «Зелених» Терпе.
Читайте також: «Північний потік-2» на штучному диханні
Transparency International доходить ще різкішого висновку: «Саму конструкцію фонду, призначеного виконувати завдання, орієнтовані на суспільне благо, таких як охорона клімату й довкілля, але яка цілком відкрито слугує комерційній діяльності російської державної корпорації з будівництва газогону й обходження міжнародних санкцій, слід називати зловживанням правовою формою фонду», — каже Штефан Оме, фінансовий експерт організації з боротьби з корупцією.
Те, що фонд не вніс російських підставних осіб до реєстру прозорості, було порушенням закону про відмивання грошей. До цієї справи залучили Федеральне міністерство фінансів і Федеральне адміністративне відомство.
Фактична аргументація Швезіґ хитка
СДПН у Ландтазі Мекленбург-Передньої Померанії не розуміє хвилювання довкола фонду. «Як і фонд Балтійського моря газогону «Північний потік-1», гроші якого постійно використовують екологічні актори федеральної землі, Фонд охорони клімату й довкілля з €60 млн у перспективі вносить реальний власний внесок у захист природи в нашій країні, — каже лідер фракції Юліан Барлен у розмові з Die Welt. — Те, що організація впродовж обмеженого часу зробила невеликий внесок у завершення будівництва трубопроводу, було від початку прозорим і закінчилося із завершенням його будівництва».
Читайте також: Ринок для монополістів
Який великий і вирішальний цей внесок, тепер хочуть розкрити «Зелені», й, можливо, водночас стане зрозуміло, чому прем’єрка та її північно-східна СДПН так наполегливо борються за «Північний потік-2». Газогін «забезпечить додаткові надходження податків і прямі та опосередковані додаткові робочі місця, пов’язані з регіональним економічним розвитком, — каже глава фракції Барлен. — Але найголовніше — це користь, пов’язана з безпекою постачань при одночасному виході з вугільної та ядерної енергетики».
Додаткові робочі місця трубопровід забезпечував лише під час будівництва, а його завершено. А комерційний податок, на який очікують від переважно автоматизованого прийомного термінала в Любміні неподалік Грайфсвальда, оцінюють як порівняно низький. Досі Швезіґ майже не згадувала про схожі економічні та фінансово-політичні підстави.
Натомість вона неодноразово наголошувала, що «Північний потік-2» — важливий внесок у забезпечення Німеччини природним газом — а отже, й ефективний інструмент проти подальшого зростання цін на енергоносії й витрат на опалення. Хоча гасло «Що більше газу, то нижча ціна» приносить їй успіх у паблісіті: по-перше, на користь Швезіґ є теза про газогін як соціальний проєкт у федеральній землі. По-друге, вона може позбавити аргументів АдН, що протестує проти енергетичного повороту, а по-третє, перешкодити партії «Ліві», яка належить до керівної коаліції в землі Мекленбург-Передня Померанія, відібрати в СДПН роль адвоката «маленьких людей».
Але фактично аргументи Швезіґ хиткі, оскільки актуально високі ціни на викопне паливо базуються не лише на низьких обсягах постачань газу, до того ж більші постачання газу до Німеччини можна здійснювати іншими наявними газогонами.
Оскільки «переконливих» підстав для такого захоплення Швезіґ «Північним потоком-2» бракує, багато хто в Мекленбургу-Передній Померанії припускає, що йдеться про фінансовий ефект кліматичного фонду — російські гроші, які туди надходять.
———-
У вівторок, 22 лютого, німецький уряд заблокував сертифікацію трубопроводу «Північний потік-2». Таке рішення ухвалили після того, як президент РФ Владімір Путін визнав «незалежність» так званих «ДНР» та «ЛНР». У відповідь на рішення ФРН заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв погрожував у твіттері ЄС значним зростанням цін на газ.