В рейтингу антикорупційної організації Transparency International Україна посіла 122 місце із 180 за індексом сприйняття корупції у 2021 році. За підрахунками Transparency International, цьогоріч ми отримали 32 бали, чим знизили свій показник із минулорічного на один бал (33 бали у 2020, 30 – у 2019).
Ярослав Юрчишин, народний депутат та виконавчий директор Transparency International Ukraine (ТІ) у 2016-2018 роках у коментарі Тижню пояснив, що втрата одного балу за рік – не показник деградації. Коректніше говорити, що ми несуттєво змінили свої показники, тобто що відбувається стагнація в сфері боротьби з корупцією. Зараз ми говоримо про те, що Україна де факто не змінила своєї позиції.
Це відбулось через відсутність адекватної реакції на гучні справи, пов'язані з покарання за корупцію, наприклад злиття справи Татарова, гальмування розслідування "Роттердам плюс" чи процесу ліквідації ОАСКу. Позитив для України могли б принести вироки ВАКС, перші значні ми отримали цього року вже декілька десятків.
Так само міг би згірати на користь старт судової реформи, але це знівельовано блокуванням конкурсу на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, додає Ярослав Юрчишин, та, фактично, імітацією конкурсу на керівника ДБР.
Читайте також: Комісія з обрання очільника САП знову не змогла обрати переможця. Що відбувається
"Загалом Україна не виконала жодної з рекоментацій ТІ, тому ми зараз виглядаємо країною, яка дуже багато говорить про боротьбу з корупцією, але дуже небагато в цьому напрямку робить. З цього треба було б зробити висновок, що нам потрібні не гучні заяви, а реальна робота. Ну й перш за все завершити конкурс на керівника спеціалізованою прокуратури".
Йдеться про зрив голосування за керівника САПу п'ятьма членами комісії, які тричі не голосували за затвердження результатів конкурсу. Востаннє його не вдалось завершити у грудні минулого року. САП має заявляти про топкорупцію, тобто про корупційні злочини вищим керівництвом країни.
Загалом індекс визначається за усередненими даними понад 15, а для України десь 8-10, рейтингів. Як пояснив Ярослав Юрчишин, частина з них експертна, коли незалежні фахівці дають свою оцінку.
Інші стосуються, до прикладу, досліджень можливостей держави впливати на ведення бізнесу, яку проводить аналітичних центр журналу "The Economist". Стосунки громадян з державою аналізує аналітичний центр Всесвітнього економічного форуму.
Крім того, враховуються дані світового банку, інших міжнародних інституцій. Для уникнення залежності від однієї інституції, обираються сертифіковані центри, які проводять досідження у своїх сферах (доступ до правосуддя, рівень відкритості і ефективності стосунків бізнесу і влади та громадян і влади) і беруться показники, які стосуються боротьби з корупцією. На основі цього виводиться індекс.
Традиційно найвищі показники в районі 90-92 балів, найнижчі – кілька балів.
Серед наших сусідів знизились бали так само в Білорусі (-6 балів й 41 загалом), Угорщини (-1 бал, 43 загалом) та Росії (-1 бал, 29 загалом). Зросли показники у Румунії (+1, 45 загалом), Словаччини (+3, загалом 52) та Молдови (+2, 36 загалом). Польща зберегла той самий бал, що й минулоріч – 56 зі 100.
Крім Росії, Україна має найменший показник серед сусідніх країн. Так само було й минулого року, проте тоді ми отримали +2 бали в порівнянні з 2019 роком і мали результат 33 бали.
"Однозначно методика неідеальна, але тут враховується не рівень демократичності, а рівень боротьби з корупцією. Часто на початкових стадіях тоталітарні держави мають хороші показники, адже рівень покарання недозволеної корупції досить великий, а дозволена вона тільки представникам влади. Але з часом ці країни починають суттєво падати, як приклад – ситуація в Білорусі, коли починає хитатись система", – зауважив нардеп.
Читайте також: Ярослав Юрчишин: «На нас чекає дуже серйозна дестабілізація, якою максимально скористаються росіяни»
Наразі цей рейтинг відображає реалістичний стан, але Юрчишин вважає, що покращення методики все таки потрібне. Індекс сприймають міжнародні бізнес-структури щоб визначати привабливість країни для івестицій, тому "багато можна розповідати про бізнес-нянь, але коли ми стагнуємо в рейтингу, бізнес-інвестори будуть дуже напружено йти в Україну".
Важливу роль також відіграє, як громадяни себе сприймають у цьому рейтингу. Українці кажуть про себе як про корумповану країну, пояснює Ярослав Юрчишин. Більше того, ми про це постійно говоримо і назовні, хоча якщо порівнювати з нашими найближчими сусідами, то в багатьох моментах ми набагато критичніше себе оцінюємо, ніж вони.
Це теж впливає, тому що ми так само формуємо думку про себе. Треба говорити про нас, як про країну у війні, яка потерпає від зовнішньої агресії, а не як про надзвичайно корумповану", – резюмував ексдиректор Transparency International Ukraine.