Президент Росії Владімір Путін не відступив від погроз щодо війни, якщо НАТО не погодиться припинити співпрацю з Україною в галузі безпеки та зупинити експансію на інші колишні радянські республіки. Путін стверджує, що росіяни та українці – це "єдиний народ", пов’язаний "духовними, людськими та цивілізаційними узами". Цей моральний імператив підкреслює "обов’язок" Путіна возз’єднати Україну та Росію, пише Ебігейл Пост для The Rand Blog.
Дослідження риторики в зовнішній політиці показують, що коли лідери публічно покладаються на такі принципові чи моральні позиції — словесні заклики до стандартів правильного і поганого, посилаючись на такі принципи, як історичне право, свобода чи демократія — вони, швидше за все, рухатимуть кризу до військової ескалації. І навпаки, більш стримані факти, висловлені урядовими лідерами, призводять до мирних розбіжностей, пише авторка.
Представники російського уряду порівняли нинішнє протистояння в Україні з кубинською ракетною кризою. Однак на сьогодні риторика США щодо українського конфлікту не збігається з такими кризами, як на Кубі.
Читайте також: «Напруга, яку не вдалося розвіяти» та «діалог глухих». Як західна преса відреагувала на перемовини Байдена і Путіна
Станом на середину січня, Байден не виступав із промовою для засудження російської агресії, на противагу Кеннеді у жовтні 1962 року. Він не звинувачував Росію в порушенні міжнародного права, як це зробив президент Барак Обама в березні 2014 року після того, як Росія вторглася в Україну для анексії Криму. Нинішня українська криза відзначається відсутністю [американської] президентської моральної риторики.
Натомість публічні заяви Байдена з грудня були зосереджені на тому, що подальше вторгнення Росії призведе до матеріальних наслідків. 3 грудня він заявив журналістам, що Сполучені Штати "дуже, дуже ускладнять" вторгнення Росії в Україну. У розмові з Путіним 31 грудня він пригрозив "суворими санкціями", якщо Росія знову вторгнеться в Україну.
Риторична стриманість Байдена може мати важливі наслідки для поточного конфлікту. У своєму дослідженні авторка показує, що сильна опора на моральну мову породжує розбіжності в міжнародній політиці. За її словами, збільшення моральних висловлювань лідерів США пов’язане з вищим рівнем насильства під час криз між 1980 і 2015 роками.
Інші вчені спостерігали схожі ефекти. Дослідження "Перевага війни: як справедливість і риторика впливають на стимули лідерства в кризах" 2016 року показало, що сильні, принципові заяви лідерів викликають безкомпромісне ставлення з боку іноземної аудиторії. У дослідженні "Моральна впертість у політичних переговорах" 2019 року політичні психологи виявили, що ті, хто розглядає політичні переговори в моральному плані, стають більш агресивними в цих переговорах. З іншого боку, використання більш нейтральної мови залишає учасникам переговорів простір для компромісу.
Байден чинив опір публічному використанню моральної лексики, але ця стриманість може зупинитись. Для Сполучених Штатів, які вважають себе прибічниками демократичних ідеалів, моральна мова є природною. Більше того, дослідження Ебігейл Пост показує, що використання принципової риторики однією стороною може спровокувати іншу сторону також використовувати таку мову. Постійні моральні заклики Путіна можуть підштовхнути Байдена відповісти тим самим.
Багато учасників кризи казали, що Україна має право на самовизначення, правовий принцип, який гарантує людям право вільно обирати власний суверенітет. Брифінги в Білому домі підтвердили "непохитну" відданість Сполучених Штатів суверенітету та "територіальній цілісності України". Минулого тижня НАТО відзначило свою відданість "основному принципу, що кожна нація має право обирати власний шлях". Можливо, Байден покладатиметься на цей принцип, щоб сформулювати свої публічні аргументи та прямо протистояти претензіям Росії.
Поодинокі заяви вказують на те, що Байден, можливо, буде рухатися до цього аргументу. У розмові з президентом України Володимиром Зеленським у грудні Байден заявив про те, що "без України немає рішень чи дискусій щодо України". Заступниця держсекретаря США Венді Шерман повторила це 10 січня.
Читайте також: Західні медіа про дзвінок Байдена та Путіна: Росія може боятись ядерної зброї "глобального удару"
Принципові заяви переговорників, ймовірно, призвели до тупика в перемовинах минулого тижня. Якщо Байден вирішить посилити ці принципи в публічних заявах, такий тип моральної риторики може спровокувати Путіна захищати свої позиції щоб зберегти обличчя. І, як показує дослідження, ці наративи можуть спонукати Росію виправдовувати подальшу військову агресію. Це також може обмежити здатність будь-якого лідера йти на компроміс під час подальших переговорів.
Авторка додає, що моральна мова не є єдиним фактором, що стимулює ескалацію. Безкомпромісна позиція НАТО, підготовка України до самооборони та загрози економічних санкцій із Заходу — будь-який або всі ці фактори можуть вплинути на розрахунки Путіна в найближчі дні чи тижні. Тим не менш, мова, яку політичні лідери використовують для оформлення конфлікту може встановити межі навколо того, що відкрито для переговорів. Моральна риторика з обох сторін може ненавмисно підштовхнути обидві сторони на безкомпромісні, принципові позиції. Коротше кажучи, це може підштовхнути Сполучені Штати до війни.