Держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба дали спільний брифінг у Києві за підсумками візиту вашингтонського посадовця до України. Серія візитів представників США до Києва відбувається на тлі накопичення військ Росії біля українських кордонів. Тиждень відібрав ключові тези з заяв сторін.
Дмитро Кулеба: Головною темою переговорів стала безпекова ситуація на кордонах України та окупованих територіях. Я сказав про це Тоні і хочу наголосити: ми не повинні забувати, що війна Росії проти України триває з 2014-го. Згідно з тодішнім планом Росії, Україна більше не мала існувати або щонайменше мала припинити існувати у нинішній формі. Але вона існує і розвивається.
Росія почала війну в 2014-му, але сьогодні ми сильні. У нас сильна армія, сильна дипломатія і сильні партнери. Я знаю, що ми вистоїмо у цей складний час. Найбільше бажання Росії – посіяти паніку в Україні, зневіру, підірвати нас зсередини. Також знищити нашу економіку. Я переконаний, що ми подолаємо і нинішні складнощі. Наші зусилля зосереджені на тому, щоб зупинити Росію, навіть не дістаючи з кишені зброю. Ми докладаємо зусиль, щоб ситуація в Україні була стабільною, фінансова система сильною і передбачуваною, економіка не страждала від безпекових загроз.
Україна перебуває у самому центрі нинішнього великого процесу дипломатичних перемовин. Серія дзвінків, зокрема, і президента США Джо Байдена, візитів посадовців демонструють: коли наші партнери обговорюють щось про Україну, то ми знаємо, що саме. Принцип «Нічого про Україну без України» – дуже потужний і держсекретар Блінкен під час зустрічі ще раз підтвердив прихильність до нього.
Також обговорювали Нормандський формат. США підтримують зусилля України, Франції та Німеччини відновити роботу в цьому форматі. Ми обговорювали тристоронні зусилля, щоб повернути Росію на шлях дипломатичних перемовин. Якщо Росія не лише на словах хоче мирного врегулювання, вона має повернутися до переговорів, а російські солдати повинні залишити окуповані території Донеччини, Луганщини і Криму.
Також Україна дякує США за військову допомогу, але сама не планує жодних наступальних дій. Все спрямовано лише на посилення нашої безпеки і США наш головний партнер на цьому шляху.
Ентоні Блінкен: США підтверджують свою непохитну підтримку Україні, її безпеці, процвітанню і демократії. Україна зіштовхнулася з безпрецедентним викликом з боку Росії, яка вже вісім років продовжує намагатися підірвати волю українців. Вона окупувала Крим і розпалює вогонь війни на Сході України, використовуючи «проксі» військові сили, які тренує, оснащує та фінансує. Росія намагається підірвати українські інституції та роз’єднати суспільство. Вона втручається у вибори, використовує кампанії з дезінформації та кібератаки.
На українських кордонах Росія зосередила сили числом у сто тисяч військових, які можуть подвоїти протягом короткого часу. Російська агресія вже забрала життя 14 тисяч українських людей та змусила півтора мільйони залишити домівки. Саме тому президент Байден попросив мене прибути сюди, підтримати Україну, її суверенітет і територіальну цілісність. Наша мета – запобігти агресії та сприяти діалогу.
У той же час, ми продовжуємо підтримувати стабільність і безпеку України, її здатність захистити себе.
Роками США інвестували в розвиток української економіки, інфраструктури, громадянського суспільства, реформування судів та юстиції. Ми продовжуємо надавати цю підтримку, включно з допомогою для захисту країни (defence security assistance).
Україна має двопартійну підтримку. Це підтверджується візитом делегації Сенату вчора і Палати представників у грудні. Також це підтверджується тим, що Конгрес збільшив підтримку безпеки України до $300 млн у 2022-му.
Я зустрічався з президентом Зеленським, Кулебою, іншими посадовцями, щоб проінформувати про серію переговорів, які відбулися протягом минулого тижня з Росією. Один із принципів, на яких ми стоїмо: «Нічого про Україну без України». Це повною мірою стосується й Європи в цілому: «Нічого про Європу і її безпеку без Європи». Останнім часом ми провели понад 100 дипломатичних консультацій, зокрема, й за участі України. Після сьогоднішньої зустрічі я їду в Берлін, а в п’ятницю (21 січня) говоритиму з Лавровим (глава МЗС РФ – Ред.) у Женеві. Після женевської зустрічі ми проінформуємо партнерів в Україні і обговоримо наступні кроки.
Українці мають, особливо зараз, триматися разом. І це те, про що я також сьогодні розмовляв із Зеленським та Кулебою. Президент Зеленський продовжує просувати важливі зусилля для реформ, зокрема, у судовій реформі. Незважаючи на зовнішні виклики та тиск. Принагідно закликаю комісію з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснити останній крок і фіналізувати свій вибір.
Читайте також: Комісія з обрання очільника САП знову не змогла обрати переможця. Що відбувається
Довготермінова ціль Москви – роз’єднати українців, показати, що демократія призводить лише до розколу. Уникайте того, що служить цій меті. Не дайте Москві роз’єднати вас. Це означає, що лідери всередині і поза українською владою повинні відкласти суперечності і працювати разом перед загрозою складних часів, які можуть настати. США стоять разом з Україною за ваше право обирати своє майбутнє.
Згодом представникам преси дали можливість поставити питання речникам. Ось, що найважливіше пролунало під час відповідей:
Дмитро Кулеба про головні очікування України: Наше головне очікування: бути переконаними, що партнери застосують дуже сильні санкції проти Росії у випадку агресії. І всі ці санкції мають іти єдиним пакетом – ось, чого ми чекаємо від переговорів із США та ЄС. Також дуже важлива зустріч Блінкена і Лаврова у п’ятницю.
Читайте також: Деякі держави-члени ЄС вважають, що для санкцій проти Росії потрібні серйозніші приводи, ніж кібератаки та внутрішні провокації
Ентоні Блінкен про можливе призначення посла США в Києві, якого немає з 2019-го: Команда, яка працює у Посольстві в Києві – чудова. Коли посла буде номіновано – ця особа матиме повну довіру від Байдена, вона буде добре відомою мені і вона матиме хорошу експертизу в регіоні. І я можу передбачити, що номінація відбудеться дуже скоро.
(обидві відповіді на запитання журналіста The Wall Street Journal)
Блінкен на запитання, чи вірить він у компроміс з Росією у питанні присутності НАТО в Європі: США заявили свою позицію і зараз потрібен час на консультації всередині Росії перед зустріччю в Женеві у п’ятницю, 21 січня. Подивимося, де ми будемо після п’ятниці. Ми не робили Росії жодних пропозицій. Ми заявили наші занепокоєння щодо викликів безпеці в Європі, які виходять від Росії . Вони заявили свої занепокоєння, багато з яких відомі публічно. Є сфери, де можна досягти прогресу, якщо буде воля, на відповідній основі: посилити безпеку для всіх. Це такі речі як контроль над озброєннями, більша відкритість, питання військових навчань, тобто у справах приблизно такої природи.
(у відповідь на запитання журналіста The Washington Post)
Тим часом у Москві:
Державне інформагентство РФ «РИА Новости» повідомило, що депутати від фракції КПРФ внесли до Держдуми проєкт звернення до президента Росії Владіміра Путіна щодо необхідності офіційного визнання так званих «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, автори закликали якнайшвидше розпочати переговори з «республіками» для «створення правової основи міждержавних відносин».