США
На запитання про позицію США щодо подій у Казахстані прессекретар Білого Дому Джен Псакі заявила, що США спостерігають за повідомленнями про протести в Казахстані. «Ми підтримуємо заклики до спокою, а також того, щоб протестувальники виражалися мирно, а влада проявила стриманість», – заявила вона журналістам під час свого чергового брифінгу.
«Є деякі божевільні російські заяви про те, що за цим стоїть США. Дозвольте мені просто скористатися цією можливістю, щоб озвучити це як повну нісенітницю, яка чітко підходить під стандартий набір російської дезінформації», – додала Псакі.
ООН
ООН у свою чергу «із занепокоєнням» стежить за ситуацією, – заявив у середу речник Генерального секретаря Стефан Дюжаррік під час щоденного брифінгу для преси. «Дуже важливо для всіх, хто бере участь у цих подіях, проявляти стриманість, утримуватися від будь-якого насильства та сприяти діалогу», – додав пан Дюжаррік.
ЄС
У Брюсселі також заявили, що стежать за ситуацією в Казахстані.
«Ми закликаємо всіх зацікавлених осіб діяти відповідально та стримано та утримуватися від дій, які можуть призвести до подальшої ескалації насильства. Визнаючи право на мирні демонстрації, Європейський Союз очікує, що вони залишатимуться ненасильницькими та уникатимуть будь-якого підбурювання до насильства. Європейський Союз також закликає владу поважати фундаментальне право на мирний протест і пропорційність у застосуванні сили під час захисту своїх законних інтересів безпеки, а також виконувати свої міжнародні зобов’язання», – йдеться у заяві, яку оприлюднив 5 січня ЄС.
У повідомленні також йдеться, що Казахстан є важливим партнером для ЄС. «В рамках Угоди про розширене партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Казахстаном ми розраховуємо на те, що Казахстан виконуватиме свої зобов’язання, зокрема свободу преси та доступ до інформації онлайн та офлайн».
6 січня на пресконференції в Києві Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель також заявив, що знає про введення військ РФ та інших держав-членів ОДКБ до Казахстану на запрошення президента цієї країни та вважає. На його думку, цей розвиток подій потребує особливої уваги.
«Ми очікуємо, що присутність іноземних сил не підриватиме незалежність Казахстану. Оскільки зараз йдеться про виконання угоди між незалежними державами, то нам немає що сказати», – заявив він, як повідомляє «Європейська правда».
Читайте також: Казахстан: масові протести, надзвичайний стан, арешти та перші жертви
УКРАЇНА
Також за інформацією речника МЗС Олега Ніколенка, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив українським дипломатам зосередитися на захисті інтересів українських громадян в Казахстані. Зокрема, він повідомив, що вчора частина громадян України не змогли покинути країну рейсом Алмати-Київ через призупинення роботи аеропорту. Дипломати допомогли українцям із пошуком місць для ночівлі. Наразі йдуть перемовини про можливість здійснення цього рейсу.
ПОЛЬЩА
Міністр закордонних справ Польщі, яка саме головує в ОБСЄ, Збіґнєв Рау 5 січня оприлюднив коротке повідомлення у твіттері: “Як голова в ОБСЄ, я уважно слідкую за останніми подіями в Казахстані. Насильство ніколи не є правильною відповіддю на вирішення поточних проблем. Я закликаю до деескалації ситуації та початку діалогу з повною повагою до зобов’язань, даних ОБСЄ”.
ЛИТВА
На офіційному твіттері литовського МЗС повідомлено 5 січня:
«Литва уважно стежить за ситуацією в Казахстані, де спалахнули масові протести через підвищення цін на скраплений газ. Ми закликаємо до стриманості та віримо, що рішення можна знайти мирними засобами та діалогом між протестувальниками та урядом, пам’ятаючи про верховенство права та внутрішні зобов’язання».
ЧЕХІЯ
Також з повідомлення на офіційному твіттері МЗС 6 січня:
«МЗС Чехії із занепокоєнням спостерігає за ескалацією ситуації в Казахстані. Повідомлення про десятки втрачених життів особливо серйозні. Ми закликаємо всі сторони припинити будь-яке насильство та вирішити надзвичайну ситуацію з повагою до закону та прав людини».
РОСІЯ
Офіційну позицію також озвучили в МЗС РФ: «Російська Федерація, підтвердивши прихильність до союзницьких зобов'язань у рамках ОДКБ, підтримала вжиття невідкладних заходів у зв'язку зі стрімкою деградацією внутрішньополітичної ситуації та зростанням насильства в Казахстані», – йдеться у повідомденні. Кремль також не оминув можливості згадати про "зовнішнє підбурювання": «Розглядаємо останні події у дружній нам країні як інспіровану ззовні спробу насильницьким шляхом, з використанням підготовлених та організованих збройних формувань, підірвати безпеку та цілісність держави».
Показовими є також висловлювання російських пропагандистів. Зокрема 5 січня головна редакторка інформаційного агентства RT Маргаріта Сімоньян у своєму телеграмі написала таке:
«Звісно, треба допомогти. Обов'язково треба допомогти. Але деякі умови треба поставити. 1. Крим – визнати. 2. Кирилицю – повернути. 3. Російська мова – друга державна, як у Киргизстані. 4. Дати спокій російським школам і не брехати Начальнику, що й так. 5. Вигнати антиросійські НУО. 6. Виразна братня внутрішня політика, яка виключає ігри з нациками».
«Допомогою» кремлівська пропагандистка називає вочевидь військову інтервенцію з боку РФ та інших країн ОДКБ. Такий перелік вимог, які висловила Сімонян, також показує, наскільки важливим для Москви у питанні реакції на події в Казахстані є національно-політичний аспект.
Реакція світових ЗМІ
«6 січня 2022 року розпочалася нова історія найважливішої країни Центральної Азії. Країна втрапила в російську пастку», – пише оглядач польської газети Rzeczpospolita Руслан Сошин у матеріалі «Казахстан погубила гордість правителів».
Оглядач відзначає, що Казахстан виділявся на тлі решти країн колишнього СРСР, набагато більш залежних від Росії. «У школах відновлювалася казахська мова, відроджувалася культура, будувалися мечеті, розвивалася промисловість. Також влада оплачувала навчання закордоном видатним студентам, які потім поверталися з провідних університетів світу і займали важливі посади в державних компаніях», – пише Сошин. Він також зазначає, що серед усіх країн-союзників РФ, із Казахстаном Польща мала найкращі взаємини: «Саме завдяки заступництву Назарбаєва у травні білоруський диктатор звільнив із в'язниці та привіз трьох активістів польської меншини до польського кордону», – йдеться у статті. Однак тепер це все в минулому, а історія пишеться заново з тих пір, як президент Токаєв звернувся до Росії та інших союзників з ОДКБ по допомогу у придушенні протестів 5 січня. А Нурсултан Назарбаєв, лідер, який вважав себе творцем своєї країни, жодного разу не з'являвся на публіці з часу початку протестів. «Він дочекався моменту, коли найважливіші міста поринули в хаос. І він попросив допомоги у сусіда, який відбудовує стару імперію. На момент написання цього тексту російські солдати вже входили до повсталого Алмати. Казахстан, який ми знали, погубила пиха», – підсумовує Сошин.
Читайте також: Протести в Казахстані: Що відомо про російських «миротворців»
«Чи Казахстан наступна Україна для Росії?», – запитує журналіст Джеймс Дорсі у своїй колонці на сайті The Times of Israel. Журналіст пригадує, що під час своєї щорічної пресконференції минулого місяця Владімір Путін використав запитання від казахстанського телебачення, щоб нагадати аудиторії, що «Казахстан є російськомовною країною в повному сенсі цього слова». У статті також йдеться про словесну війну між представниками російської та казахської еліти. Так, на звинувачення Лаврова у ксенофобії в країні через начебто кілька нападів на російськомовних у Казахстані. На це відповіла Даріґа Назарбаєва, донька першого президента Нурсултана Назарбаєва, яка за словами журналіста, має тісні взаємини із лідером Кремля. Вона заявила, що прояви ксенофобії часом трапляються і в Росії також.
«Путінський кошмар по сусідству відбувся просто в нього під носом», – пише Анна Нємцова у статті для американського видання The Daily Beast.
«Москва впадає в паніку щоразу, коли подібні протести загрожують покласти край старим режимам, і робить це з тих пір, як Гілларі Клінтон закликала США «знайти ефективні способи уповільнення або запобігання» зусиллям Путіна з ресовєнізації колишніх територій СРСР, таких як Казахстан», – пише журналістка. Після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у середу позбавив першого президента Нурсултана Назарбаєва найвищої посади в Раді національної безпеки, на її думку, не залишилося сумнівів, що старий режим, включаючи найближчого союзника Путіна в країні, впав.
Агенство Bloomberg пише, що у звязку протестами в Казахстані різко підскочили ціни на уран, оскільки ця країна – найбільший у світі виробник цього радіоактивного металу. Як відзначає видання, Казахстан виробляє 40% світового урану.
Згідно з даними компанії UxC, ціна на уран зросла майже на 8% до $45,25 за фунт у середу з $42 у вівторок. Події в країні можуть призвести до більшої залежності від постачальників за межами Казахстану, що призведе до різкого зростання акцій уранових компаній у Північній Америці та Австралії.