Під час своєї програмної промови щодо французького головування в ЄС президент Емманюель Макрон жодного разу не вимовив слово «Україна». Проте про сусідство йшлося, зокрема в контексті балканських держав і Північної Африки — південних сусідів Євросоюзу. Слово «Росія» також лише вгадувалося в описі «деяких держав», які «посилюють маніпуляції» на рівні «міграційних викликів», щоб «дестабілізувати демократії та збільшити напруженість безпосередньо по сусідству» з ЄС.
Чи варто з такої обережності робити висновок, що коли Франція головуватиме у Брюсселі, то залишатиме поза увагою східні кордони Євросоюзу й Україну зокрема? Зовсім не факт. «Публічна дипломатія істотно відрізняється від непублічних кроків, яких не афішують, — зазначив у розмові з Тижнем французький дипломат, що давніше працював у Києві. — Гібридна війна зобов’язує бути пильними. Надмірна чесність у високій політиці — це майже некомпетентність».
Візит Макрона, на якого дуже чекали в Києві в листопаді, цілком може відбутись у січні, «якщо вимагатиме політична ситуація», — уникають чітких дат у Єлисейському палаці. Слід розуміти, що вирішальні корективи в подорожні плани президента Франції внесли скупчення російських військ на українському кордоні та ультимативний тон, що дозволяє собі Путін у спілкуванні з Заходом. Наражатися на безрезультатність напередодні президентських виборів? Таку розкіш може собі дозволити лише той кандидат, який не має жодних шансів потрапити до другого туру.
У Макрона ж ситуація зовсім не безнадійна. Останні соціологічні опитування (Harris-Interactive, Elabe та Ifop) обіцяють йому від 22% до 27% у першому турі, залежно від соціологічної структури. У другому турі станом на сьогодні чинний президент мав би перемогти, хоча й з малим відривом, і республіканку Валері Пекрес, і крайніх правих Еріка Земмура та Марін Ле Пен. Це означає, що Макрон мусить продумувати кожен подих і не залишати місця імпровізаціям. Українська ж тема — наче мінне поле. Краще навмання не експериментувати.
Читайте також: Передбачити непередбачуване
Франція потрапляє головувати в ЄС кожні 13 років. Цього разу президентство обіцяє бути особливо складним не лише через глобальні виклики, що вимагають невідкладних дій: санітарну кризу, клімат, цифрову революцію, світову нерівність… Турбулентності додає внутрішня політична ситуація в країні: президентські та парламентські вибори. Якщо керівником держави залишиться Емманюель Макрон, можна сподіватися на певну тяглість і відповідність до проголошеної програми. Натомість гіпотетичний прихід до влади Марін Ле Пен або Еріка Земмура гарантує масштабні пертурбації, аж до можливого фрексіту. Республіканка Валері Пекрес такого активного євроскептицизму не практикує. Проте вона вже повідомила про своє бажання припинити розширення ЄС навіть для офіційних кандидатів, що збігається з інтересами Москви. На випадок зміни влади в державі французьке президентство обіцяє Брюсселю океан сюрпризів.
Зупинимося детальніше на оптимістичній гіпотезі, згідно з якою при владі в Парижі залишатиметься Макрон. Відповідно до проголошених пріоритетів, він планує присвятити наступні шість місяців «перетворенню ЄС на світову потужність, суверенну та вільну, що стане господарем своєї долі». Перший місяць року розпланований під інтенсивні консультації з головою Європейської ради, з членами Європейської комісії та профільними комісарами. Сесія Європарламенту, що розпочнеться 19 січня, обіцяє обговорити не лише внутрішні проблеми країн-учасниць, а й зовнішньополітичний контекст і, зокрема, «здатність Євросоюзу контролювати свої кордони».
«Деякі країни», на які в Єлисейському палаці не люблять показувати пальцями, постаралися брутально дестабілізувати східні кордони ЄС у Литві, Латвії та Польщі, використовуючи мігрантів як зброю. «Це — реалії гібридної війни, — зазначив в одному з виступів французький держсекретар з питань ЄС Клеман Бон. — Мусимо все зробити, щоб захистити таке надбання демократії, як право на притулок. Цей концепт народився на європейській землі. Сьогодні потрібно виявити спільну політичну волю, щоб не втратити цей здобуток та інші демократичні цінності».
На захист від гібридної агресії зі Сходу Париж пропонує, зокрема, здійснити реформу Шенгенської зони. «Ідеться про два напрями: політичний і безпековий, — пояснюють у дипломатичній службі президента Франції. — Перший передбачає регулярні зустрічі міністрів, причетних до захисту зовнішніх кордонів ЄС та реформи внутрішнього функціонування Шенгенського простору. Другий напрям — це запуск механізму миттєвого захисту кордонів у разі негайної потреби».
Читайте також: Світові ЗМІ про путінський ультиматум: Україна платить ціну за нездатність Заходу захистити принципи, закріплені після холодної війни
Позитивне з негативного полягає в тому, що послідовна агресивність Кремля переконала нарешті західних керманичів у необхідності зміцнити зовнішні кордони ЄС. Не декларативні кордони, а справжні — з парканами та зброєю. Макрон пропонує державам-членам повернутися до обговорення концепту Європейського оборонного фонду, який він сподівався запустити раніше, у 2017-му, але марно. Нині Париж планує в найближчі шість місяців працювати над структурою Європейської ініціативи втручання та «Білою книгою безпеки й оборони ЄС» — переліком небезпек і викликів, на які потрібно знайти рішення.
Теми безпеки буде детально обговорено на саміті керівників ЄС у березні. Запланований порядок денний переговорів — оборонна індустрія, спільні європейські проєкти в царині озброєння, міждержавні військові навчання, а також узгодження колективних дій у разі небезпеки в морі, в небі, в космосі та в цифровому просторі. З березня Європейська рада сподівається запустити новий Безпековий компас ЄС. Над цим документом працювали не один рік, орієнтуючись на саміт НАТО в Мадриді, що відбудеться в червні.
Березневий саміт також планує завершити побудову потужних та інтегрованих промислових секторів держав ЄС. Ідеться про замкнені цикли з виробництва акумуляторів і напівпровідників, космічні програми, розробку віртуальних сховищ інформації, фармацевтичні проєкти. Франція хоче опанувати повний виробничий цикл з виготовлення безвуглецевої електроенергії, від електролізу до «зеленого» водню для аеронавтики, заохотити виробництво європейських вантажівок і літаків. «Коли ми замислюємося над конкурентоспроможністю порівняно зі США та Китаєм, то мусимо констатувати: європейці відстають у розбудові віртуальних сховищ, — заявив у програмній промові Емманюель Макрон. — Сформувалися технологічні залежності, щоб подолати їх, мусимо діяти разом». Він наголосив, що нині до десяти підприємств світу з найвищою капіталізацією не належить жодна європейська фірма, водночас вісім з них працюють у царині високих технологій. «Добра новина полягає в тому, що жодна з цих надуспішних не існувала 25 років тому. Це вселяє надію та спонукає діяти», — зазначив французький президент. Саміт 10–11 березня також поверне на порядок денний тему бюджетних нормативів та обмежень, які трохи залишилися поза увагою через пандемію. Мета — напрацювати спільні стратегії й оновити узгоджену фінансову та валютну політику країн-членів.
Читайте також: Обіцянки економічних санкцій та надати зброю Україні. Що сталося за три дні після ультиматуму Росії Заходу
У програмній промові Макрона тема «стабільності та добробуту сусідніх держав» виникала двічі. Цей акцент — нагода для українських дипломатів «дописати» до пріоритетів нашу країну, яка стримує кремлівський експансіонізм на Сході континенту понад сім років. Події на білоруському, литовському, латвійському кордонах наочно продемонстрували: гібридна війна має не лише інформаційний, а й людський вимір. Під час головування в ЄС Париж планує «краще працювати з країнами, звідки тікають мігранти», маючи на увазі насамперед африканські держави — традиційний потужний напрям французької дипломатії. Окремий саміт, присвячений відносинам ЄС з Африкою, запланований на 17–18 лютого. Конференцію по Західних Балканах заплановано на червень. Інформаційний привід — вибухова ситуація в Боснії, яку розгойдують лідери тамтешніх сербів.
Успіх французького головування в Євросоюзі залежатиме не лише від внутрішніх політичних факторів у державі, а й від того, як вправно запрацює франко-німецький тандем — історичний локомотив ЄС. Уперше в історії нова владна коаліція в Берліні погоджується з концептом стратегічної незалежності Європи, проте ще не ясно, яким змістом цей проєкт вдасться наповнити. «Попри спокусу замкнутися на собі, час такий, що мусимо зосередитися на спільних європейських амбіціях», — зазначив в одній з промов французький держсекретар Клеман Бон. Справді контекст диктує порядок денний. Континент потребує злагоджених дій і колективної мудрості, зокрема й на захист від гібридної агресії РФ. Наївно було б сподіватися, що апетити Кремля можуть обмежитися тим, що він вважає «ближнім зарубіжжям». Добробут сусідів ЄС, про який йдеться в програмі на найближчі шість місяців, — це також мир в Україні, до якого, на жаль, далеко, бо її західний сусід надто привчився задобрювати агресора.