Наприкінці листопада відбувся візит міністра оборони Ізраїлю Бені Ганца в Марокко. Було підписано договір про військове співробітництво між державами, що перетворив королівство на першу арабську державу, яка підписала з Ізраїлем договір такого роду. Мирну угоду між Марокко та Ізраїлем було підписано лише наприкінці 2020 року. Нормалізація відносин між державами стала частиною більш широкого процесу примирення союзників США на Близькому Сході з Ізраїлем. Окрім Марокко, 2020 року договори з єврейською державою підписали також ОАЕ, Судан та Бахрейн.
При цьому новина про візит міністра оборони Ізраїлю та підписання угоди була вкрай слабко висвітлена арабськими ЗМІ. Аль-Джазіра, аль-Арабія, аль-Джадід взагалі фактично проігнорували подію. Єгипетська газета аль-Аграм написала навіть про фреску, подаровану Марокко Державним департаментом США та «присвячену найдавнішій дипломатичній будівлі Сполучених штатів у світі», але не писала про угоду.
Єдиними, хто реально надав значення новині, стали медіа власне Марокко, Палестини та Алжиру. Останні два випадки можна пояснити тим, що Алжир болісно сприймає посилення регіональних позицій своїх суперників. Алжир і Марокко перебувають у давньому конфлікті, який нещодавно загострився. Крім того, саме Алжир є одним із найпослідовніших захисників палестинців у конфлікті з Ізраїлем.
Читайте також: Влітку Алжир та Марокко розірвали дипвідносини. Відтоді стало ще гірше: конфлікт на кордоні та повноцінна енергетична війна
Марокканські ЗМІ висвітлили тему без особливих деталей. Там, де були присутні згадки про угоду, інформацію подавали нейтрально. В газеті Liberation обмежилися тим, що «колишній прем’єр-міністр, нинішній міністр оборони Ізраїлю прибув в Марокко на чолі важливої делегації» для «підписання меморандуму у сфері оборони, включаючи обмін досвідом, підготовку кадрів та співробітництво у сфері оборонної промисловості».
Алжирські ЗМІ, у свою чергу, різко пов’язали подію з питанням Палестини. Ресурс аш-Шурук онлайн передає слова лідерів ХАМАС та Ісламського Джихаду, які засуджують «сепаратний» мир з Ізраїлем. Особливо виділяється згадка позиції Народного фронту визволення Палестини, який «засудив візит, вважаючи, що він несе пряму загрозу, перш за все, для братнього марокканського народу, а крім того, усього регіону, особливо для братнього Алжиру, на безпеку та територіальну цілісність якого зазіхає». НФВП висловлює побоювання, що нормалізаційний дискурс є лише політичною ширмою для закріплення нового військово-економічного порядку на Близькому Сході.
Реалістичність побоювань Алжира стає помітною, якщо звертати увагу на дискурс всередині Марокко та Ізраїлю. Є, наприклад, така заява професора політології Єрусалимського університету Меїрка Масрі у твіттер: «Ірак для іракців, Ємен для єменців, Єгипет для єгиптян, а Алжир для марокканців та ізраїльтян. Дуже скоро ми будемо його ділити з благородним королівством. Це питання лише часу».
Дивним видається мовчання ЗМІ Саудівської Аравії, яка претендує на лідерство в арабському світі. Єдиною хоч якось дотичною до теми згадкою є стаття від 24 листопада газети Ер-Ріяд, присвячена історії палестинської проблеми. В ній заявляється, що «для королівства це не просто пересічне питання міжнародних відносин, а дійсно основна та центральна проблема. Тому позиція королівства залишатиметься відповідальною та дійсно відображатиме єдину та виражену позицію арабської нації, а також те, яким має бути арабське бачення положення Палестини».
Також до питання єдності арабів, але вже безпосередньо в контексті новини, звернулись самі палестинці. Палестинська газета аль-Кудс передає заяву Організації Визволення Палестини: «Ми сподіваємось, що Королівство Марокко, котре зараз головує в Єрусалимському комітеті (комітет, створений 1975 року Організацією Ісламська конференція для захисту Єрусалиму від дій Ізраїлю, що суперечать міжнародному праву – Ред.), не піде на цей небезпечний крок у світлі расистських дій Ізраїлю проти палестинського народу». Виконавчий комітет ОВП закликає Марокко «скасувати цю угоду з окупаційним урядом, заявивши, що будь- який відхід арабів від Арабської мирної ініціативи, що передбачає нормалізацію лиш після припинення ізраїльскої окупації палестинських та арабських територій, є неприйнятним та підтримує окупацію».