Румен Радєв переобрався другий термін на посаді президента Болгарії, завдяки підтримці 66,7% виборців. Ті передусім підтримали його антикорупційну політику, пише Reuters.
«Виборці в найбіднішій країні Європейського Союзу підтримали його (Радєва – Ред.) потужну антикорупційну риторику», – зазначає автор публікації.
Згідно з даними екзит-полів, як у першому, так і у другому турі виборів зафіксовано рекордно низьку явку виборців. У першому – 25,5%, у другому – близько 32%.
Вибори відбулися на тлі невдоволення населення Болгарії високим рівнем корупції в державі, що поклало край десятирічному правлінню колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова у квітні й призвело до перемоги нової антикорупційної партії «Ми продовжуємо зміни» на парламентських виборах минулого тижня.
Радєв, колишній командувач ВПС, здобув популярність саме завдяки відкритій підтримці масових протестів проти правління Борисова у 2020 році та призначенню тимчасових урядів, які пролили світло на непрозорі дії останнього правоцентристського кабінету Борисова у галузі державних закупівель. Сам Борисов відкидає звинувачення у будь-яких порушеннях.
Новообраний президент Болгарії одразу після оголошення результатів звернувся до партій, закликаючи їх сформувати правлячий уряд й розпочати реформи у галузі юстиції (судова реформа – Ред.), боротися з пандемією COVID-19 та вжити заходів задля захисту вразливих верств населення від високих витрат на електроенергію.
Суперник Радєва Анастас Геджиков, якого підтримує партія Борисова, визнав поразку і висловив жаль стосовно того, що не зміг переконати болгар у своїй спроможності об’єднати націю.
«Перемога Радєва знову підтверджує бажання змін у Болгарії. Його переобрання сприятиме формуванню коаліційного уряду», – сказав Даніель Смілов, політичний аналітик Центру ліберальних стратегій.
Заступник виконавчого директора «Української призми» Сергій Герасимчук, коментуючи болгарські вибори у себе на сторінці у Facebook, також акцентує на риториці переможців про важливість судової реформи:
«У парламент цього разу пройшли сім партій. «Ми продовжуємо зміни» набрали 25,67% (67 мандатів), ГЕРБ Бойка Борисова має 22,74% (59 мандатів), етнічна турецька партія «Рух за права і свободи» – 13% (34), Болгарська соціалістична партія – 10,21% (26), «Є такий народ» Славі Трифонова – 9,52% (25), Демократична Болгарія – 6,37% (16). Також до парламенту пройшла ультраправа націоналістична партія «Відродження» з 4,86% голосів та 13 мандатами. Лідери партії «Ми продовжуємо зміни» оголосили, що наступного тижня розпочнуть переговори щодо формування уряду з усіма партіями, окрім ГЕРБ та «Руху за права та свободи», які залишаються ізольованими. Співголова партії переможців Асен Васильєв пояснив, що «Ми продовжуємо зміни» планують підготувати детальну коаліційну угоду за німецьким зразком, а пріоритетною реформою стане очищення судової системи. Побачимо, чи зможе нова сила подолати політичну роздробленість та все ж таки об'єднати парламентарів у єдину коаліцію».
Варто зазначити, що в останні дні перед голосуванням актуальним питанням кампанії стала проблема окупації Криму.
18 листопада на телевізійних дебатах на запитання про Крим Радєв відповів: «Наразі (півострів – Ред.) є російським, що ще може бути?» Також він розкритикував санкції проти Росії. 19 листопада до Міністерства закордонних справ України було запрошено посла Болгарії в Києві Костадіна Коджабашева.
«Наголосили, що слова чинного болгарського президента не сприяють розвитку добросусідських відносин України та Болгарії та різко дисонують з офіційною позицією Софії на підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої держави в її міжнародно визнаних кордонах. Очікуємо на спростування президентом Болгарії Руменом Радевом його вчорашньої заяви. Посол Костадін Коджабашев запевнив у незмінній позиції Болгарії щодо підтримки територіальної цілісності України, у тому числі Криму як невід’ємної частини території нашої держави, та зусиль з деокупації півострова, зокрема шляхом участі Болгарії в роботі Кримської платформи», – повідомили в МЗС.
Згодов Радєв уточнив слова про Крим так:
«Драми немає. Питання абсолютно зрозуміле. Анексія Криму – це порушення міжнародного права. Але, як я говорив минулого вечора, є реалії політики, і наразі Крим належить Росії».