– Що нового привносить Хартія про стратегічне партнерство між Україною та США до двосторонніх взаємин? Які відкриває перспективи?
Безумовно, підписання нової редакції цього документа є важливим етапом в наших двосторонніх відносинах. При цьому важливо пам’ятати, що цей документ з’явився не на порожньому місці, а є логічним результатом якісного розвитку стосунків між обома державами, починаючи практично з 1991 року, незважаючи на від’ємну динаміку «періоду Януковича». Хартія 2021 року є посиленим варіантом своєї попередниці, Хартії 2008 року: щоби в цьому переконатись, достатньо уважно подивитись на структуру та прочитати тексти обох документів. В новій редакції цього документа враховано нові реалії міжнародної політики, насамперед спричинені російською навалою проти України. Співпраці у протидії російській агресії присвячено основну частину його безпекового підрозділу. Мабуть, це найбільш важлива та очікувана частина документу, яка містить достатньо детальний перелік сфер двосторонньої взаємодії. Це потужний і необхідний сигнал Кремлю, особливо враховуючи підозріле накопичення російських військ біля кордону з Україною. Зауважимо, що першою забила на сполох саме американська сторона.
Разом з тим, треба бути свідомим, що йдеться про документ рамкового характеру, який треба наповнити змістом через конкретні дії, ефективну роботу органів та механізмів партнерства – так само, як і домовленості, досягнуті після недавнього візиту Президента України до США. І це вимагатиме зусиль з обох боків. У цьому контексті мене, висловлюючись дипломатично, здивувало небажання держсекретаря США на підсумковій прес-конференції з Дмитром Кулебою визнати те, що останні дії Росії на енергетичному напрямку є використанням енергетики в якості знаряддя зовнішньої політики. З іншого боку, не можна не звернути увагу, що в розділах двох варіантів Хартії, які стосуються реформ в Україні, йдеться, по суті, про ті ж самі речі, незважаючи на 14 років, які розділяють ці два документи. Очевидно, не тільки українське суспільство, але й наші партнери хочуть побачити реальні зміни в ключових галузях.
Читайте також: Крихка єдність
– Наскільки якість взаємин між Києвом та Вашингтоном залежить від особи президента США?
Ступінь довіри між очільниками держав, їхні особистості справляють помітний вплив на динаміку двосторонніх відносин. Втім, у кожної держави є національні інтереси, які й визначають (або мають визначати) її зовнішню політику. В цьому сенсі – підтримка демократичної та дійсно суверенної, вільної від російського впливу України відповідає стратегічним інтересам США. Інтенсивність цієї підтримки може коливатись залежно від персоналії господаря Білого дому, але Україна має достатньо симпатиків в Конгресі та політичному істеблішменті США та американському суспільстві взагалі, щоби забезпечувати сталість наших стосунків. Втім, не треба забувати про зворотний бік медалі: в США цінують надійних та успішних партнерів.
– Наскільки цей документ допоможе утримувати двосторонні відносини між країнами на стабільному рівні, не залежно від того, хто буде президентом України та США?
На посаді Посла України у США мені довелось докласти певних зусиль, щоби переконати своє керівництво у Києві в доцільності підписання Хартії з адміністрацією Джорджа Буша, яка наприкінці 2008 року закінчувала своє перебування при владі. Разом з тим, значною мірою завдяки укладенню цього документа, принципи стратегічного партнерства з Україною були підтверджені адміністрацією Барака Обами, якого навряд чи можна віднести до укро-ентузіастів, а згодом українсько-американські відносини витримали випробування «царюванням» Януковича.