Середньосвітова температура до кінця століття може підвищитися вище, ніж на 2,4 градуса за Цельсієм, тобто більше, ніж передбачалося досі. Про це йдеться у звіті дослідницької групи Climate action tracker (CAT), який представили на конференції з клімату COP26 у Глазго.
За оцінкою CAT, якщо не вжити додаткових заходів, то до кінця цього століття температура підвищиться значно вище за ліміт, встановлений у Паризькій угоді (2 градуси Цельсія до 2100-го). В разі такого підвищення загальносвітової температури екстремальні погодні явища, такі як посухи, повені, спека й урагани, охоплять усю планету.
Експерти CAT вважають, що до 2030 року кількість шкідливих викидів в атмосферу вдвічі перевищуватиме ту, яка необхідна для досягнення мети для обмеження глобального потепління на позначці в 1,5 градуса. А враховуючи невідповідність реальних дій та обіцянок країн щодо боротьби з викидами парникових газів і реальними планами цих країн, загальносвітова температура може підвищитися взагалі на 2,7 градуса.
Варто зазначити, що згідно Паризької угоди, яку затвердили у 2015 році, основним завданням країн-учасників є втримати збільшення глобальної середньої температури нижче 2 градусів за Цельсієм до 2100 року. Щоб досягти цього, необхідні як системні, так і індивідуальні зміни: "тому для виконання екологічних угод дуже важливо, щоб громадяни та виборці поділяли ці екологічні проблеми та були готові нести витрати, пов’язані зі змінами у виробництві та споживанні енергії".
У
звіті, в якому проаналізували ставлення людства до навколишнього середовища за два останніх десятиліття, автори визначили, що щоб подолати екологічні проблеми необхідне
"уявлення людини про те, що людство загрожує природному середовищу та готовність захищати природу". А для цього потрібно два компоненти: когнітивний — мати раціональне розуміння, і конативний — бажання щось із цим зробити".
Експерти дослідили європейське сприйняття зміни клімату як глобального виклику та конкретні заходи, які європейці можуть вжити для подолання кліматичної кризи.
Згідно досліджень, більшість європейців погоджуються, що зміна клімату є серйозною проблемою. У 2021 році 78% заявили, що зміна клімату є "дуже серйозною" проблемою, а 15% вважають її "досить серйозною". За шкалою від 1 до 10 (де 10 вказує на "надзвичайно серйозну" проблему) середній бал у 2021 році становить 7,9 у порівнянні з 7,4 у 2011 році. Це свідчить про зростаючу стурбованість глобальним потеплінням серед громадян ЄС.
Фото: Скільки % громадян вважають зміну клімату найсерйознішою проблемрю світу
Серед переліку проблем, які стоять перед світом у 2021 році, зміна клімату посіла перше місце як найбільш серйозна проблема для 18% європейців. Це найвищий показник на сьогоднішній день, який хвилює європкйців більше ніж кризу в галузі охорони здоров’я та економічної кризи на фоні COVID-19. Найбільше кліматична криза хвилює людей у Північній та Західній Європі (43% у Швеції, 31% в Ірландії).
Поширення інфекційних захворювань визнали найважливішою проблемою 17% європейців ( Найбільші показники: 36% у Болгарії, 34% в Угорщині), а економічна ситуація найбільш турбує лише 14% (28% у Греції та 26% в Іспанії) .
Найбільше хвилюють молоді європейці: 22% людей у віці 15-24 років називають це найбільш серйозною проблемою (порівняно з 16% серед людей у віці 55 років і старше).
23% європейців, які продовжили свою освіту до 20 років і більше, найчастіше називають зміну клімату найсерйознішою проблемою (порівняно з 11% серед тих, хто закінчив освіту у віці 15 років або раніше).
Європейці, які відносять себе до середньго класу і вище, більш схильні турбуватися про це, ніж ті, хто ідентифікує себе як належний до робітничого класу (30% проти 12%).
Також 74% європейців погоджуються, що інвестиції, необхідні для виконання Паризької угоди, набагато нижчі, ніж витрати на шкоду, спричинену зміною клімату. Що стосується громадського здоров’я, то 87% європейців бачать чіткий зв’язок між боротьбою зі зміною клімату та громадським здоров’ям, (ймовірно, через пандемію COVID-19 та зростання ризику передачі інфекційних захворювань від тварин до людей внаслідок втрати середовища існування для видів дикої природи).
Крім того, 90% європейців погоджуються, що викиди вуглецю слід скоротити до мінімуму, щоб зробити ЄС "вуглецево-нейтральним" до 2050 року.
Цікаво, що у Східній Європі кількість людей, які вживають заходів на особистому рівні для боротьби зі зміною клімату, значно нижча. (Лише 31% населення у Болгарії переробляє сміття ті лише 34% людей у Румунії скоротили обсяги використання одноразових речей), тоді як відмінностей між соціальними групами зазвичай набагато менше.
Екперти не можуть назвати точну причину, чому зростаюча стурбованість зміною клімату не перетворюється на більш реальні особисті дії. Дослідження поведінки споживачів показали, що існує розрив між цінностями та реальними діями, пов’язані з невідповідністю між когнітивним (раціональне сприйняття) і конативним (готовність діяти) компонентами людського розуму. Більше того, європейці можуть не знати, які дії, ймовірно, будуть найефективнішими для зменшення кліматичних змін.
Окрім того, недавні дослідження показують, що люди можуть зменшити свої зусилля, якщо їхнє оточення не сприймає зміну клімату як нагальну проблему.
Фото: На вашу думку, чи достатньо держава робить для боротьби зі зміною клімату?
Окрім індивідуальної відповідальності, європейські громадяни чекають дій від державних установ, які б керували шляхом запровадження нормативних актів для боротьби зі зміною клімату. 63% європейців очікують, що їхній національний уряд буде найвідповідальнішим діячем у цій сфері, і 57% чекають вжитих заходів від ЄС. Реальних дій від підприємств чекають 58; від місцевої та регіональної влади 43% та від окремих громадян 41%.
Варто додати, що переважна більшість європейців (75%) розчаровані відсутністю дій з боку їхнього національного уряду, який (на їхню думку) робить недостатньо для боротьби зі зміною клімату.
Читайте також: Світ про кліматичний саміт COP26 у Глазго: історична обіцянка Індії, відсутність лідерів Китаю і Росії та надії на дотримання правил
Результати дослідження, показують, що ЄС має публічно повідомляти не лише про свої цілі, а й про досягнення у зв’язку зі зміною клімату. Принаймні для урядів Північної та Східної Європи пріоритетом проведення ефективної політики, а не забезпечення "розуміння громадянами важливості питання".Автори звіту підсумовують, що враховуючи розрив між цінностями та діяннями, потрібно провести додаткові поведінкові дослідження, щоб зрозуміти, як мотивувати громадян по всій Європі прийняти екологічно чистий спосіб життя, який сприятиме боротьбі зі зміною клімату.
"Адже вирішення сучасної кліматичної кризи – це колективна відповідальність, яка вимагає мобілізації зусиль громадян разом з представниками бізнесу та урядами всього світу." – наголошують звіту.
