Уряди країн НАТО та ЄС мають відігравати серйознішу роль в підготовці країн Балтії до опору можливій агресії. Про це йдеться у дослідженні
RAND.
Цивільне населення Балтії відіграватиме важливу роль у обороні власних країн. Конституції балтійських країн і стратегії національної безпеки підкреслюють важливість готовності цивільних громадян протистояти зовнішній агресії стійким опором. Уряди країн Балтії все частіше вважають, що національна оборона тісно переплетена з невійськовими можливостями, і кожна із них запровадила свій статегічний підхід.
У доповіді за підсумками дослідження, автори дослідили історичні епізоди збройного опору в Балтії радянській окупації з 1940 по 1955 рік і беззбройного опору з 1955 по 1991 рік. На основі цього аналізу автори дослідили новітні плани та політику підготовки населення Балтії до кризи та розглянути внесок, який мирне населення Балтії могло б зробити під час можливої окупації.
Згідно дослідження, цивільні зусилля можуть можуть розширити підтримку опору, залучити до нього зовнішню аудиторію та підвищити внутрішній дух. Також цивільні особи можуть документувати випадки репресій, щоб викликати обурення міжнародної спільноти. У свою чергу громади емігрантів з країн Балтії могли б посилити обмін повідомленнями у своїх власних громадах, боротися з дезінформацією та сприяти більшій участі країн нинішнього проживання у балтійській кризі. Чітке розділення цивільних і військових ролей дозволить використати потенціал населення для завдавання агресору шкоди, одночасно сприяючи захисту вразливих груп.
Крім того, якісне економічне планування могло б забезпечити постачання життєво важливих товарів і послуг, захистити критичну інфраструктуру та позбавити окупанта доступу до ресурсів. Адже військові сили союзників та зовнішні економічні втручання залишаються вирішальними. Негайне військове втручання, імовірно, через НАТО, було б найважливішим фактором накладання військових витрат на агресора.
Водночас у дослідженні вказано, що найважливіші невійськові втрати, такі як санкції, також вимагатимуть співпраці та жертв з боку союзників. Вирішальне значення для повернення незалежності Естонії, Латвії чи Литви у разі їхньої окупації матиме військове втручання союзників, включаючи НАТО, Євросоюз та США.
Автори також представлили рекомендації щодо того, як союзники та партнери можуть підтримати країни Балтії у зміцненні цивільного потенціалу до опору. Ключове, що союзники могли б зробити у час Балтійської кризи — це продемонструвати явну готовність до швидкого військового втручання та запровадження економічних санкцій проти зовнішнього агресора.
Союзники мають сприяти спроможності цивільних до опору в інформаційному середовищі у мирний час. Це можна реалізувати шляхом покращення підготовки громадян Балтії у галузі стратегічних комунікацій. Під час кризи союзники повинні поширювати актуальну інформацію з країн Балтії, засновану на фактах.
Окрім того, дослідники дійшли висновку, що союзники у мирний час мають підтримувати функціонування критичної інфраструктури балтійських країн. Йдеться про матеріальну підтримку; використання можливостей ЄС та НАТО для допомоги в постачанні життєво важливих товарів; і допомогу в розробці планів економічної стійкості країн Балтії у кризових ситуаціях. Після можливого іноземного вторгнення сили спеціальних операцій НАТО та розвідувальні підрозділи також могли б надавати допомогу.
Союзники, які мають знання чи досвід у сфері цивільної оборони та опору, могли б поділитися передовим досвідом та «підготувати тренерів». Вони також можуть підтримати розробку та реалізацію планів евакуації та переселення вразливих груп населення.
Читайте також: Die Welt: Депортовані, а за три години знову тут
На думку дослідників, збройні сили та уряди союзників повинні включити цивільну складову до свого військове планування.
«Союзники можуть консультувати у галузі без пекової підготовки, а також включити балтійські цивільний та військовий компоненти опору до програм військових навчань та ігор. Це допомогло б ознайомити всі сторони з потенційним внеском цивільних осіб і могло б підвищити розуміння союзними силами загальної системи оборони та ролі цивільних у ній», – йдеться в тексті.
