Французький щоденний часопис Le Monde цитує фрагмент судового вироку: «Хоча музейні експонати походять із Криму і, у зв’язку з цим, їх можна було б вважати частиною спадщини Криму, вони є складовою культурної спадщини України, оскільки вона існує як незалежна держава з 1991 року».
Газета нагадує, що “багата колекція предметів, датована періодом від ІІ століття нашої ери до раннього Середньовіччя, була передана голландському музею менш ніж за місяць до анексії Криму Росією… У 2016 році суд Нідерландів вирішив, що музей Алларда Пірсона опинився “між молотом і ковадлом”. Судове рішення розлютило Москву та ощасливило Петра Порошенка, тодішнього президента України, який зазначив: “Не лише скіфське золото є українським, але й Крим є українським”.
Швейцарське радіо RTS повідомляє: “Кримські археологічні скарби стають для Амстердама геополітичним викликом. Після років судових суперечок, скіфське золото визнане українським… Одна з причин — той факт, що Крим не має державної автономії. Багаторічна сага закінчилася. Золото — українське, це символічно".
Французький часопис Le Figaro: «Голландське правосуддя у вівторок розпорядилося повернути Україні безцінну колекцію археологічних скарбів, переданих Кримом до музею в Амстердамі, незадовго до анексії Москвою цього українського півострова. Рішення суду кваліфіковане Києвом як «перемога» та розкритиковане Москвою».
Читайте також: Кадастр скарбів
«Цей конфлікт є тим більш символічним, що йдеться про надзвичайну колекцію: 2000 золотих предметів, періоду від ІІ століття до нашої ери до початку Середньовіччя; парадні шоломи, прикраси, коштовне каміння, що нагадують про скіфський період історії, коли Крим був перехрестям стародавніх торговельних шляхів», – розповідає французьке радіо RFI. – Чотири кримські музеї можуть ще раз оскаржити це рішення, але мусять таки змиритися з думкою, що ця культурна спадщина, з політичних міркувань, поїде до Києва… Навіть якщо напряму про це не кажуть, Росія швидше за все забрала б ці експонати до своїх музеїв, як вона вже зробила з понад мільйоном артефактів, що були знайдені під час розкопок у Криму вже після анексії 2014 року. Росія розпочала активне будівництво, зокрема, встановила міст над Керченською протокою — символ панування Москви над територією та Азовським морем. Попри заперечення з боку Києва, археологічні розкопки на півострові тривають.”
«І для Києва, і для Москви ця справа дорожча золота», – пише польська Rzeczpospolita. Видання відзначає, що Україна вже виграла перший суд у 2016 році, але музеї анексованого Криму подали апеляцію. Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова прокоментувала Rzeczpospolita рішення суду в Амстердамі: «Це означає, що і нідерландське, і міжнародне право на боці України. Експонати не змогли потрапити в окупований Крим, тому що ми бачимо, як Російська Федерація вивозить звідти найцінніше в Москву чи в Санкт-Петербурзький Ермітаж».
Польське видання також пише, що намагалося дізнатися позицію чотирьох кримських музеїв, «але ніхто не захотів дати навіть короткий коментар». Анонімно один із працівників повідомив журналістам, що музеї мають інструкції Міністерства культури Росії, згідно з якими «не можуть спілкуватися з іноземними ЗМІ та коментувати це питання».
Читайте також: Офшоризація давнього спадку
Deutsche Welle пише, що Київ привітав рішення голландського суду про передачу Україні колекції стародавніх золотих артефактів з Криму. Видання утім зазначає, що це рішення може бути оскаржене Росією, яка анексувала півострів у 2014 році.
Згідно з інформацією німецьких журналістів, університет Амстердама, якому належить музей Алларда Пірсона (у ньому експонувалися колекція скіфських коштовностей), заявив, що установа продовжуватиме зберігати скарби у сховищі, доки всі апеляції не будуть розглянуті.
«Довгоочікуване рішення апеляційного суду було сприйнято як чергове засудження анексії Криму Росією, яку на Заході відкидають, а визнають лише кілька урядів у всьому світі», – пише The Guardian.
Британське видання також нагадало, що вже раніше цього року Україна провела саміт Кримської платформи, де 46 держав та блоків, зокрема й Нідерланди, підписали декларацію про «невизнання незаконної анексії Криму Росією».
«Тепер президент Зеленський хоче Крим», – пише німецьке видання Frankfurter Rundschau. У короткій статті також йдеться, що нинішній вирок, ймовірно «не кінець цієї дивної історії», оскільки Росія може звернутися із апеляцією щодо цього рішення.
«Україна відвойовує золоті скарби», – пише американське видання The Wall Street Journal. Газета цитує як українських високопосадовців, так і позиції окупаційної влади, але відзначає коментар української сторони: «Коли в 2016 році районний суд Амстердама вирішив повернути артефакти до України, він виніс рішення відповідно до конвенції ЮНЕСКО. Вона передбачає повернення мистецьких цінностей суверенній державі, яка надала їх для тимчасової експозиції».