Турецька прокуратура наказала заарештувати 158 підозрюваних, серед яких 33 військовослужбовців, нібито пов'язаних з мусульманським проповідником Фетхуллах Ґюленом. Туреччина стверджує, що він стоїть за невдалим державним переворотом 2016 року. Про це пише міжнародна агенція Reuters.
Розслідування тривало у 41 провінції країни та було частиною справи п'ятирічної давності щодо розкриття мережі священнослужителя Фетхуллаха Ґюлена. У липні 2016 року влада країни заявила про спробу путчу. В результаті протистояння загинуло понад 250 людей. Сам проповідник заперечує причетність до путчу
Під час останньої операції було затримано 97 осіб. Серед підозрюваних – 110 студентів-військових, яких відрахували після спроби держперевороту, а також 48 військовослужбовців та колишніх військових.
Після невдалого захоплення влади, близько 80 тисяч осіб були затримані до суду, а ще 150 тисяч державних службовців, військовослужбовців та інших осіб були звільнені або відсторонені від роботи. Тоді ж понад 20 тисяч людей виключили з турецької армії.
Директорка програми безпекових студій організації “Українська призма” Ганна Шелест у коментарі Тижню пояснила, що найбільше справ розглядалось в перший рік після спроби перевороту, однак цифра настільки велика, що, очевидно, всі переглянути одразу неможливо. “Однак, я б ставила слово переворот в лапки, адже навіть в Туреччині немає однозначного ставлення до тих подій”, – коментує Шелест.
Читайте також: Die Welt: У сховищах затаїлася небезпека
За її словами, армія у Туреччині завжди відігравала серйозну роль, але зазвичай вона була досить ліберальною, наскільки це можливо та не мала серйозних ісламістських або консервативних настроїв. Попередні перевороти також контролювалися армією, аби не допустити демократичних порушень або ісламізації країни.
“Ті події, які відбуваються останні 10 років, містять багато кейсів, де звинувачували у шпіонажі навіть верхівку ВМС Туреччини та серйозно чистили її. Прийшли нові люди Ґюлена, які були більш релігійними, і армія стала змінюватись. А після 2016 року майже 20 тисяч людей з армії звільнили. Багато офіцерів мали контакти на Заході і західну освіту. Нові люди, котрі прийшли після путчу, є більш консервативними, вони прихильники саме президента Ердогана, деякі не мають такого стратегічного досвіду, як мали їхні попередники”, – прокоментувала фахівчиня. Хоч сьогодні не можна говорити про кризу в турецькій армії, все одно відбуваються процеси, пов’язані з різкою зміною поколінь і протистояння західної та турецької освіти, пояснила Ганна Шелест.
Поміж іншого, сьогодні Міністерство закордонних справ Туреччини викликало послів десяти країн на знак протесту проти опублікованої ними заяви із закликом звільнити ув’язненого мецената та правозахисника Османа Кавала відповідно до рішення Європейського суду з прав людини. Про це пише The Washington Post. ЄСПЛ закликав звільнити Кавалу ще у 2019-му.
Дипломати заявили, що ув’язнення Кавала "кинуло тінь на повагу до демократії, верховенства права та прозорості" в Туреччині. Уряд країни не згідний із вимогами та звинуватив дипломатів Німеччини, Данії, Фінляндії, Франції, Нідерландів, Швеції, Канади, Норвегії, Новій Зеландії та США у втручанні в турецьку судову систему.
"Посли деяких країн, які зобов'язані виявляти вірність незалежності країн, у яких вони служать… перевищили свої межі і вимагали від (політиків) втручання в судову систему", – сказав віце-президент Туреччини Фуат Октай.
Читайте також: Спроба перевороту в Туреччині: попередження і реакції
Осман Кавала перебуває за гратами чотири роки за звинуваченням у спробі повалення турецького уряду через загальнонаціональні демонстрації 2013 року у Стамбулі. Його також звинувачують у шпигунстві та спробі повалення уряду у зв'язку з переворотом 2016 року.
Як пояснила Ганна Шелест, сьогодні досить багато правозахисників, журналістів – або ще ув’язнені, або вже відсиділи свій термін за обвинуваченнями у причетності до перевороту: “Цих людей ув’язнили ще до подій 2016 і вироки стосувались так само і юристів, які захищали “ґюленістів”, журналістів, які висвітлювали події, активістів, пов’язаних із американськими університетами, організаціями, чи грошима. Тобто таких прикладів багато, він (Осман Кавала – Ред.) не один”.
Деякі справи вже перебувають на розляді у європейських судах, а особливої реакції від Заходу на обурення Туреччини навряд чи варто очікувати. Саме враховуючи те, що Кавала – “один з багатьох”, каже спеціалістка.