Кілька днів тому Україна ухвалила кілька нових санкцій проти фізичних та юридичних осіб, переважно пов'язаних з російсько-українською війною на Сході та анексією Криму. Ці нововведення прокоментував для Тижня народний депутат України першого скликання, кандидат економічних наук Віталій Мельничук.
“5 жовтня Президент України видав Указ, яким ввів у дію рішення Ради Національної безпеки та оборони від того ж дня «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Це рішення трошки відрізняється від попередніх тим, що воно досить об”ємне. Воно складається з двох частин. Перша частина, в якій вводяться санкції — персональні, спеціальні, економічні та інші обмеження, – має два додатки. Перший додаток містить перелік фізичних осіб, другий — юридичних. Друга частина рішення вносить зміни до попередньо прийнятих рішень, це – доповнення до переліку фізичних або юридичних осіб, на які накладено санкції, -розповів Мельничук.
Читайте також:Санкції. Сліпа зона
Спочатку — про додаток номер один, якими накладаються санкції на фізичні особи. Мова — про кандидатів до Державної думи Росії під час останніх виборів. Там всі партії представлені, а також — члени виборчих комісій республіки Крим, – територіальних, окружних та інших. Йдеться про 88 осіб. Також у цьому списку — цілий ряд співробітників ФСБ, їх сім. Найцікавішим для мене виявився 95 фігурант списку: громадянин Чен Хен 1965 року народження, громадянин республіки Корея. Виявляється, він проживає в Київській області у Петропавлівській Борщагівці. Жодних пояснень, чим він завинив, немає.
Що можна сказати стосовно юридичних осіб, до яких застосовано санкції? Їх чотири: з Криму, з Комсомольська-на-Амурі, Татарстану і чомусь Сингапуру. Далі йдуть зміни до раніше ухвалених рішень: санкційний список розширюється. Зокрема, акціонерне товариство з Сєвєродвінська – центр судоремонтний “Звьоздочка”, прибалтійський судоремонтний завод “Янтарь” з Калінінграда, морський реєстр судоплавства в Україні з міста Одеси — без жодних пояснень… Останній додаток — десять фізичних осіб, всі — громадяни Росії."- додав Мельничук.
Стосовно економічної складової – це може проаналізувати додаток номер два. Там 4 підприємства: завод суднової світлотехніки “Маяк” із Севастополя, амурський судно-будівний завод з Комсомольська-на-Амурі, Казанський державний пороховий завод з Казані, і таємниче підприємство з Сигнапура. Якщо спробуватись якось загалом оцінити документ, виникають два спостереження. Перше – стосовно фізичних осіб. Тут зрозуміло – в списку ті, хто балотувався в Держдуму плюс ті, хто організовував процес, а також – кілька ФСБ-ів з інституту експертиз. Друге – щодо юридичних осіб. Чому ці, а не інші – не ясно. Та і список (в цьому Указі) маленький, не системний ні секторально, ні територіально. У преамбулі написано, що готувала СБУ, тому на наше питання "а чому ці", завжди скажуть що "не вашого собачого ума справа".
Читайте також:Чому ефективність європейських санкцій дуже важко виміряти
Проти кого бракує санкцій? Стосовно фізичних осіб, то це насамперед – «п’ята колона», тобто відкриті, таємні та напівтаємні агенти впливу Кремля. Прізвища частини з них широкій громадськості відомі, а «тим, кому положено» відома більшість із таємних чи напівтаємних. Стосовно юросіб. Нашим завданням в «санкційній грі» є не сама гра, а економічний (а з ним політичний та військовий) ефект. І тому санкції треба застосовувати насамперед до тих російських підприємств, з якими ми конкуруємо на своєму чи світових ринках. Як, наприклад, в оборонпромі. А також сьогодні це агросектор, виробництво міндобрив (на світових ринках). На нашому ринку вплив Росії суттєво зменшився. Сьогодні росімпорт – це 7-8% всього імпорту України (санкції таки діють). Тому залишись деякі точкові виробництва: деревобробка (деревоплити), виробництво меблів, деякі види побутової техніки, окремі позиції в машинобудуванні. Та загалом це дасть 1 максимум 2% імпорту. Правда, є одна потужна позиція, але вона вимагає роботи «сірої речовини». Це насамперед – мобільні оператори (Київстар, інші), росбанки, енергокомпанії… Але, але… Вони всі успішно діють, бо успішно «переписані» на неросійські компанії. Формально вони неросійські. А от щодо кінцевих беніфіціаріїв, тут питання. Думаю, що так все і залишилось. От тут би попрацювати із санкціями.
Ну, і знову ж таки, кожну окрему позиції санкцій треба реалізовувати на основі розрахунку економічного та іншого ефекту від її запровадження. У додаток до галузей. Варто подивитись і на харчпромисловість. Росія експортує нам більше, ніж ми. Дивно та факт. І ще одне, що мене завжди цікавило: а як відбувається звязок РФ із Придністров'єм? Поїзди, літаки, авто, військова техніка… Через Україну. Війна йде, а в Придністров'є без санкцій йдуть товари і думаю, зброя теж. Розраховуючи на санкції від ЄС та інших держав проти РФ, через війну на Донбасі та аннексію Криму, Україна мусить сама показувати приклад зрілої та мудрої санкційної політики.”