Автор матеріалу Олександр Крамар звертає увагу на те, що «зернове та олійне господарство, з успіхом якого в нас десятиліттями ототожнюють розвиток агросектору, — це ще не весь АПК, хоча останнім часом їх часто ототожнюють не лише журналісти чи політики, а й експерти. У більшості економічно розвинених країн частка власне сільського господарства у ВВП і зайнятості зазвичай становить 2–5%, а в агропромисловому комплексі — 15–20%».
У статті йдеться про те, що у складі АПК традиційно вирізняють три основні складові. Перша — власне сільське господарство, яке, однак, теж не обмежується вирощуванням зерна чи олійних, а включає також тваринництво, вирощування овочів, фруктів тощо. Друга — заготівля, зберігання, транспортування, перероблення й реалізація сільськогосподарської сировини та виготовлених з неї харчових продуктів. Третя — різноманітні галузі промисловості, які випускають засоби виробництва для сільського господарства й харчової промисловості (агротехніка, обладнання для тваринництва, харчової промисловості, мінеральні добрива, комбікорми та продукція мікробіологічної промисловості, сільськогосподарське виробниче будівництво).
Читайте також:Замість заохочувати власне виробництво, українська держава лише спостерігає за його занепадом
І впродовж останнього часу в Україні лише частково розвивається потенціал першої складової АПК. Виробники й експортери зерна та олійних зайняли найпривабливішу за економічної політики останніх десятиліть нішу та налагодили успішні бізнес-стратегії. Однак держава так нічого й не зробила, щоб зростання кількох експортоорієнтованих секторів не просто забезпечувало потреби інших держав у необхідній сировині та продовольстві, а й стало драйвером для розвитку пов’язаних з ним галузей в Україні й так позитивно вплинуло на зростання української економіки загалом.
Відтак рекорди за кількома видами рослинницької продукції (зерно, олійні) супроводжує занепад чи принаймні стагнація решти сегментів АПК, які відіграють значно більшу роль у заможності, ніж вирощування зерна чи олійних.
Більше читайте у 40 номері «Українського Тижня»