«Непідвладний страхові насилля», — саме таким, на думку учасників першого in-person саміту Чотиристороннього діалогу з безпеки (англ. Quadrilateral Security Dialogue, або Quad), має бути Індо-Тихоокеанський регіон (ІТР). Саміт, що 24 вересня відбувся у Вашингтоні за участі чотирьох представників найвищого рангу кожної з держав — учасниць організації — президента США Джо Байдена, прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді, прем’єр-міністра Австралії Скотта Моррісона й тогочасного прем’єр-міністра Японії Йошіґіде Суґа — став неабиякою подією, адже ці лідери вперше зібралися разом під одним дахом. Власне, сама подія, як і започаткування іншої ініціативи в регіоні AUKUS (акронім назв трьох держав-учасниць: Австралії, Великої Британії та США) за тиждень до того мають на меті єдине: стримати агресію Китаю в регіоні та наростити можливості опору цій країні. Хоча, звісно, вголос ніхто з учасників не ставить цього собі за мету. Радше навпаки. Однак розвиток подій у регіоні свідчить сам за себе. Усі чотири країни — учасниці Quad мають проблеми з наростанням тиску Піднебесної. Японія це відчуває у Східнокитайському морі в контексті контролю над островами Сенкаку. Там Пекін дедалі частіше перевіряє витримку Токіо. Індія — в Гімалаях на кордоні з КНР, де торік уперше від 1975-го відбувся жорсткий конфлікт між двома країнами. Експерти вважають події в Галванській долині, де на початку 2020 року загинули понад 20 солдатів з індійського боку та близько десяти з боку Китаю, поворотним моментом в історії двох країн. Індія єдина серед країн четвірки має кордон з Піднебесною, і згоди щодо його остаточної демаркаційної лінії не було ніколи з часу здобуття нею незалежності. Однак і такого потужного загострення не відчувалося також доволі давно. Радше навпаки. До подій у Галванській долині країни намагалися налагоджувати відносини, зростав рівень інвестицій. Слід зазначити, що попри згадані суперечки, за підсумками 2020 року Китай виявився найбільшим торговельним партнером Індії.
Читайте також: Орган ООН з прав людини призначив слідчого у справах Афганістану
Натомість Австралія потерпає від серйозного економічного тиску КНР. Економіки країн довгий час були досить взаємозалежними. Пекін є найбільшим двостороннім торговельним партнером Канберри й до 2020 року забезпечував третину торгівлі країни зі світом. Однак після коментарів Скотта Моррісона щодо COVID-19 і ролі Китаю чимало експорту країни (зокрема яловичина, ячмінь і вугілля) до КНР постало перед неочікуваними перешкодами, як, наприклад, довге розмитнення або високі тарифи (навесні тариф на австралійське вино становив 218%). Піднебесна також не минала дезінформаційних кампаній щодо свого колишнього партнера. Відносини Вашингтона й Пекіна різко погіршилися за каденції минулого президента Дональда Трампа, коли країни протистояли переважно економічно. Нині президент Байден підкреслює ще й агресію Китаю в кіберпросторі й, звісно, занепокоєний зростанням його впливу в регіоні. А щодо торгівлі намагається дотримуватися амбівалентної позиції, бо так чи так торгувати з Китаєм доводиться. Пекін упродовж останнього часу почувається економічно й політично впевненішим, а тому не цурається порушувати міжнародні норми чи грати на межі. Хоча, як відзначає керівник пекінського бюро британського тижневика The Economist Дейвід Ренні, історія теж відіграє свою роль у таких кроках. Упродовж довгого часу держави, що історично були впливовішими та важливішими в регіоні, перебирали під своє правління деякі китайські території. Нині ж Пекін прагне повернути собі колишню славу.
Quad як ініціатива з’явилася на світ ще у 2007 році. Однак на довгий час про неї забули, відчувши приплив енергії в останні роки зокрема й у зв’язку з наростанням агресії КНР у регіоні. Хоча «воскресіння» Індо-Тихоокеанської четвірки відбулося з огляду на цей фактор, і раніше, й на останній зустрічі сторони говорили переважно про економічну співпрацю, трансфер технологій чи спільну боротьбу з пандемією, але не про протистояння Піднебесній. Про Quad на час створення часто говорили як про «азійське НАТО», однак під час останньої зустрічі таке формулювання намагалися рішуче відкидати. «Тут немає військового чи безпекового виміру… Quad — це просто неформальна група демократичних держав, які дбають про вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіон», — заявив журналістам один з чиновників Білого дому, як пише німецька газета Die Welt. Мета співпраці в межах цієї організації дещо розмита — довести, що демократії в регіоні теж можуть чогось досягати.
Зовсім інша річ AUKUS, який має чіткий оборонний фактор. Британський тижневик The Economist називає новостворене політичне угруповання й досягнуті в його межах домовленості «тектонічними плитами геополітики» та порівнює з візитом президента Ніксона до Китаю в 1972-му чи падінням Берлінського муру в 1989 році. Справді, для США це найбільший крок за останній час для стримування Китаю в регіоні. Водночас учасникам угоди доводиться вголос заперечувати очевидну мету цього політичного утворення. Так, прем’єр-міністру Австралії Скотту Моррісону, який у межах угоди отримає доступ до американських технологій будівництва атомних підводних човнів, довелося публічно заявити, що таке озброєння йому потрібне зовсім не для стримування Китаю. А для чого тоді?
Обидві угоди також будуть дуже важливими для Індії, яку, втім, залучено лише до формату Quad. Зокрема, для Нью-Делі французький фактор має особливе значення. Індія тісно співпрацює з Францією у сфері оборони, тому політичне напруження між Парижем, Вашингтоном і Канберрою в Нью-Делі сприйняли доволі насторожено. Схожі меседжі щодо потреби співпраці між усіма продемократичними силами, важливими в регіоні, було чути також із Токіо. Безпосередній кордон з Китаєм та відкрите протистояння на ньому змушує Нью-Делі балансувати.
Так на початку місяця Індія вперше взяла участь у російському спільному стратегічному навчанні «Запад-2021». Для багатьох демократичних партнерів країни таке рішення було дещо неочікуваним, хоча й зрозумілим. Серед країн Азії Індія є одним з найбільших покупців російської зброї, а між Владіміром Путіним та Нарендрою Моді також доволі показово дружні взаємини. Індія раніше обіцяла інвестувати в російський Далекий Схід. На думку польського експерта Кшиштофа Іванека, участь індійських військових у навчаннях «Запад-2021» насамперед була сигналом, що вона хоче втримати цю безпекову співпрацю з Росією. Хоча, звісно, після таких «участей» залишається питання легітимації кремлівських «військових навчань». На окрему увагу заслуговує також той факт, що в «Запад-2021» індійські військові брали участь, а військові з Китаю й Пакистану мали лише статус спостерігачів. Такий підхід росіян зробив своє. В індійській пресі знову заговорили про особливе ставлення московських партнерів. Слід, щоправда, згадати, що ще кілька років тому Індія й Китай спільно брали участь у схожих військових тренуваннях.
Читайте також: Французькі сенатори відвідали Тайвань через "загострення відносин" з КНР
Нью-Делі також почувається невпевнено через вихід США з Афганістану, адже впродовж 20 років Індія робила чималі фінансові вливання в країну. До того ж багато було зроблено в безпековому плані. Лінія кордону між країнами становить понад 2,5 тис. км. Відповідно, для Нью-Делі важать і нові двосторонні домовленості з партнерами в межах Quad, і добрі відносини з Росією, яка тепер теж прагне мати фактор впливу в Афганістані. Тому Індія й далі продовжуватиме історичне балансування між геополітичними суперниками.
Колишній президент США Барак Обама оголосив про поворот до Азії ще понад десять років тому, коли перебував з візитом в Австралії. Після періоду затишшя регіон знову відновлює свою вагу в політиці Вашингтона. Для України це може бути не зовсім позитивним сигналом, бо агресія Росії, порівняно з Піднебесною, з точки зору США, менш небезпечна, а отже, потребує менше уваги. Однак у глобальній перспективі всі демократичні країни перебувають в одному човні й дуже важливо, щоб його не перекинула вибухова хвиля з Пекіна чи не розламали внутрішні чвари, підігріті авторитарними режимами.