Результати місцевих виборів у Грузії такі, що правляча «Грузинська мрія» може розцінювати їх для себе позитивними. Вони отримали понад 46% голосів. Однак як ви оцінюєте ці результати в контексті нинішньої політичної ситуації в країні?
Гадаю, що і уряд, і опозиція задоволені результатами, тому що опозиція отримала набагато більше місць, ніж передбачалося. Вони також виграли в кількох важливих округах, зокрема у великих містах, що є серйозним викликом для правлячої партії. Водночас урядова партія набрала майже 47%, що означає, що позачергових виборів не буде (Згідно з угодою, яку «Грузинська мрія» підписала з іншими опозиційними партіями, за ініціативи голови Європейської Ради Шарля Мішеля, якби партія набрала менше 43% голосів на цих місцевих виборах, то мали б відбутися позачергові парламентські вибори. Такою угодою, ЄС намагався врегулювати політичну кризу, що розпочалася в країні минулого року – Ред.). Це те, чого вони хотіли. Насправді ж у нас трохи змінився статус-кво. Тепер посилиться опозиція, оскільки вони відчувають, що закріплюються у кількох важливих регіонах, особливо у столиці Тбілісі. Якщо опозиції вдасться об’єднатися для наступного раунду, у другому турі можуть бути деякі зміни. Отже, загалом ситуація така, що хоча обидві сторони намагалися стверджувати, що переможуть, цього не сталося. Грузинські виборці розділилися, частина з них проголосувала за правлячу партію, частина – за опозицію. Але загалом найбільша біда Грузії зараз у тому, що згідно із заявою міжнародних спостерігачів, правляча партія масово використовувала адміністративний ресурс під час виборів, що дало їм певну перевагу у багатьох регіонах. Крім того, було багато випадків купівлі голосів, а також залякування. Гадаю, що це дві головні проблеми, які ми побачили під час виборів.
Які ймовірні наслідки арешту експрезидента Міхеїла Саакашвілі для політичної ситуації в Грузії?
Його приїзд підігрів суперечки у нас. Це також посилило поляризацію в Грузії і може поляризувати її ще більше. Через його приїзд менші партії, які мали набагато більші шанси отримати краще представництво на цих місцевих виборах, його не отримали. Також деякі люди, які ненавидять його, але водночас хотіли проголосувати за опозиційні партії, вирішили замість цього проголосувати за «Грузинську мрію». Саакашвілі – це свого роду прокляття і благословення для власної партії (партії Єдиний національний рух – Ред.). Без нього його партія дуже слабка, і не виграє багато. Але в той же час існує межа популярності Саакашвілі. Окрім того, маємо також дуже делікатну ситуацію, у зв’язку з тим, що формально він є громадянином України. Ми не знаємо, як це вплине на політичні події в Грузії.
Наскільки високим є особистий рейтинг експрезидента Саакашвілі у Грузії?
Саакашвілі має власних послідовників, які його підтримують. Але цього недостатньо, щоб переконати грузинський електорат. У Грузії є люди, які не хочуть бачити його на політичній посаді. Також є багато людей, які постраждали під час його президентського правління. Все ще існує ворожість до нього та до його особистості. Тому йому дуже важко нарощувати свою електоральну базу.
Як ви вже зауважили, Міхеїл Саакашвілі формально є громадянином України. Як цей арешт вплине на наші двосторонні відносини?
Мене це дуже хвилює, оскільки справді може знову вплинути на відносини між нашими країнами. Проблема в тому, що арешт Саакашвілі – дуже важливе питання для правлячої партії, адже саме місцеве населення вимагало його ув’язнення. Зараз він у в’язниці. Якщо уряд поступиться на тиск міжнародної спільноти та України, то втратить довіру всередині країни, особливо від своїх виборців, які особистісно проти Саакашвілі.
Читайте також:"Грузія була серед фаворитів ініціативи "Східне партнерство" й це тривало доволі довго. А тепер такий імідж похитнувся"
Саакашвілі за ґратами – це також тиск на уряд. Це дуже делікатна ситуація також щодо відносин з Україною. Якщо український уряд натисне більше, це може мати наслідки, як це вже було раніше. Я не думаю, що уряд звільнить Міхеїла Саакашвілі через його громадянство. Можливо, в українсько-грузинських відносинах знову буде прохолодно.
На мою думку, нам потрібно інституціоналізувати наші двосторонні відносини, тому що у нас багато спільного, включаючи євроатлантичну інтеграцію. Це допоможе не залежати від особистостей, коли йдеться про взаємини між двома країнами.
—————-
Корнелі Какачія. У 1993 році закінчив Тбіліський державний університет за фахом правознавство. У 2002 році захистив докторську дисертацію з політології. З 2009 до 2010 року — запрошений науковий співробітник при Школі державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді при Гарвардському університеті. У 2011-му — запрошений дослідник в Інституті Гаррімана при Колумбійському університеті. Професор політології Тбіліського державного університету й директор Грузинського інституту політики.