Автор статті Олександр Крамар звертає увагу на те, що «після того, як певний час, особливо торік, український експорт до країн Азії й зокрема Китаю зростав значно швидше, аніж до країн ЄС, активізувалося обговорення доцільності переглянути зовнішньоекономічні й навіть геополітичні пріоритети та повернути країну «обличчям до Азії». Однак захоплення стрімким зростанням валових обсягів експорту на азійські ринки супроводжувалося ігноруванням того, що це відбувалося коштом вивезення сировини та зниження частки готової продукції». До того ж це відбувалося насамперед завдяки підвищенню цін на сировину й значно менше – збільшенню фізичних обсягів її постачання.
Читайте також: Модель, за якою відновлюється українська економіка, загрожує новим обвалом якщо не наприкінці цього, то у наступному році
Час усе розставив на свої місця. У 2021 році українська економіка почала виразно розвертатися на західну «орбіту». Упродовж літа 2021-го зростання всього експорту товарів з України становило 51,9% порівняно з торішнім літом, а до ЄС він зріс – на 82% (до $7,45 млрд), до Великої Британії, США та Канади – на 90% (до $0,79 млрд). Водночас в Азію постачання українських товарів зросло лише на 21,7% (до $5,48) млрд, а у Китай – узагалі лише на 7,8% ($2,15 млрд). До того ж стрімке зростання постачань до ЄС, – за словами Олександра Крамара, – не можна списувати лише на ефект низької бази порівняння, адже влітку 2020 року зменшення експорту до ЄС становило лише 21,7% порівняно з тим самим періодом 2019-го. Зростання на понад 82% зараз у чотири-п’ять разів перевищує торішнє просідання показників на тлі коронавірусних обмежень.
В статті також привертається увага до того, що український експорт до ЄС не лише демонструє стрімке зростання, але й протягом літа збільшився майже удвічі більше, аніж імпорт товарів звідти до України (наприклад, у серпні йшлося про $3,36 млрд та $1,84 млрд відповідно). «Це особливо показово з огляду на те, що влітку в Україні відбулося зміцнення курсу гривні до євро, а відтак європейська продукція отримала додаткові можливості для виходу на вітчизняний ринок. Проте, – наголошує оглядач Тижня, – натомість місячні обсяги продажів вітчизняних товарів до ЄС зросли з $2–2,1 млрд у лютому—квітні до $2,69 млрд у серпні поточного року на тлі стагнації імпорту товарів з ЄС ($2,65 млрд у березні та $2,68 млрд у серпні). У результаті традиційний дефіцит торгівлі з ЄС улітку 2021 року вперше за багато років змінився відчутним профіцитом для України у $0,1 млрд у липні та $0,26 млрд у серпні, якщо не враховувати реверс природного газу».
Читайте також: В основі економічної політики не може бути карго культ
На противагу цьому, пише Олександр Крамар, – з Китаєм ситуація була протилежною. «Улітку 2021-го дефіцит торгівлі з Піднебесною зріс до $0,6 млрд порівняно з символічними $70 млн літа 2020-го. 7,8% зростання українського експорту до Піднебесної супроводжувало зростання на 33,3% імпорту китайських товарів до України. До того ж воно пришвидшувалося з кожним місяцем ($795 млн у червні, $964 млн у липні, $984 млн у серпні), на відміну від наших постачань туди (лише впродовж літа зменшилися з $760 у червні до $686 млн у липні)».