На позачерговому засіданні ВР не підтримали проєкт постанови про звернення до Конгресу США щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника США поза НАТО (MNNA). Ініціатором проєкту є Олексій Гончаренко, нардеп від “Європейської Солідарності”. За нього проголосувало лише 24 депутати.
“Проектом Постанови пропонується звернутися до Конгресу Сполучених Штатів Америки з проханням про ухвалу законів, які забезпечать підвищення рівня двостороннього співробітництва України та Сполучених Штатів Америки у безпековій галузі з урахуванням досвіду надання статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО”, – йдеться у пояснюючій записці до постанови.
Однак нещодавно, під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтона, Україна та США підписали оборонну угоду. Міноборони наголошувало на тому, що вона є набагато вигіднішою, ніж пропозиція домовитись зі США про статус основного союзника поза НАТО. Завдяки цій угоді, США обіцяє допомогу з розвитком критичних інфраструктур ЗСУ, чого не гарантує статус MNNA. Тиждень раніше писав про різницю між рамковою угодою та статусом союзника поза США.
Читайте також: Україна-НАТО: Нові виклики і можливості
Поза цим, такий самий проєкт постанови подавали ще у 2017 році. У ній також апелювали до умов Будапештського меморандуму та агресії Росії проти України. Частково текст обох постанов повторюється. Ексголова комітету ВР у закордонних справах та голова правління ГО "Мережа захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко, одна з ініціаторів постанови зразка 2017 року, розповіла Тижню, що актуальність звернення до Конгресу сьогодні є під сумнівом:
“Тоді ми через постанову звертали увагу на те, щоб США взяли лідерство у просуванні України і посиленні нашої обороноздатності та фінансової підтримки. Ну і апеляція до Будапештського меморандуму, тому що тоді ми, на жаль, не бачили зменшення обстрілів і ситуація із виконанням Росією своїх зобов'язань була печальною. Але з того часу ми сильно просунулись: отримали програму розширених можливостей, закріпили в Конституції, що рухаємось до членства в НАТО. З тої постанови і доцільності її тоді багато чого змінилось”, – стверджує Ганна Гопко.
Нардепка розповіла, що під час останнього візиту до Вашингтону на посаді голови комітету у закордонних справах у червні 2019 року, в Раді Нацбезпеки при Білому домі, що деякі країни-члени альянсу реагують однозначно на надання комусь статусу основного союзника США поза НАТО: “ Деякі країни будуть розглядати це ніби “окей – ви вже отримали від американців підтримку, тоді навіщо вам зараз говорити про вступ до НАТО, якщо ми вас вже захищатимемо”.
На думку фахівчині, після візиту президента до США, міністр закордонних справ мав би зібрати лідерів фракцій та ключових комітетів і зробити апдейт – “що було у Вашингтоні, тому що коли вже існує безпекова угода, яка має значно ширші можливості, і тут ми говоримо про статус поза НАТО – таке різноголосся є шкідливим”.