Захід розпочався 3 вересня й триватиме до 11: упродовж восьми днів вчені, неурядові організації, компанії, місцеві громади, представники корінних народів та держав обговорюють рішення, які мали б вирішити проблему ерозії світового біорізноманіття.
Організовується конгрес кожні чотири роки, його називають "найважливішою екологічною подією у світі". Саме МСОП заснував Червоний список – документ із переліком видів із флори та фауни, що перебувають на межі зникнення.
Для багатьох учасників цей саміт є "початком міжнародного імпульсу біорізноманіття", як зазначив Арно Гоф'є, директор програми WWF Франція. Конгрес відбувається за кілька місяців до Конференції ООН по змінах клімату та Конференції з питань біорізноманіття, запланованих в Китаї на початку 2022 р. Структура не передбачає механізму прямої дії: пропозиції на голосуванні від МСОП є рекомендаціями, не обов'язковими до виконання. Проте, як зазначає французька газета Libération, “саміт дає унікальну нагоду автохтонним народам та фахівцям-біологам бути почутими”.
Читайте також: Екологія як фактор економічної війни
Також у суботу на конгресі повідомили про нові дослідження. За ними, близько 28% видів, вивчених МСОП, перебувають під загрозою зникнення, згідно з оновленням відомого "Червоного списку". Міжнародна наукова доповідь від травня 2019 року, цитована під час саміту, наголошує: біологічне різноманіття зазнає занепаду, "безпрецедентного в історії людства". Критичним також визнане становище автохтонних народів. Як зазначає часопис Libération, корінне населення численних регіонів світу є “об’єктом багатьох загроз на місцях, попри кроки, які робляться для їхнього збереження”.
Напередодні виступу на Конгресі президента Франції Еммануеля Макрона, у Марселі також відбувся Всесвітній саміт корінних народів та природи, останніх інтегрованих членів МСОП. Представники багатьох з них дістали згоду проговорити свої проблеми на міжнародній арен, а також – висунути пропозиції та пропонувати рішення.
“Гостро також стоїть і питання автохтонних народів Криму та збереження його біорізноманіття, однак на Конгресі його не підіймають,” – розповів Тижню Павло Гольдін, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена. “Наскільки мені відомо, нічого у зв’язку з Кримом на конгресі не обговорюється, – зазначив він. – На жаль, це болюча тема, тому що цей напрям у нас не розвинений. Ми про це писали у національному звіті з виконання Конвенції про біорізноманіття, що у нас не приділяється увага правам корінних народів в питанні охорони та збереження довкілля. Тобто це та сфера, де наш уряд недопрацьовує і йому є ще чим зайнятись”.