“Мабуть, раніше найбільшим джерелом корупції були регульовані ціни на житлово-комунальні послуги, переважно на постачання газу. Середня вартість газу для домогосподарств перед Майданом становила 12% від ринкової ціни. Політично впливові люди скуповували газ за низькою регульованою ціною та продавали його підприємствам або експортували за набагато вищими ринковими цінами. Йшлося про мільярди доларів, які вилилися в гігантські збитки державної компанії «Нафтогаз», тобто держави. Коли ціни стали ринковими, цей простір для корупції одразу ж звузився”, – пояснив Іван Міклош.
Читайте також: Роздержавлення голів
Одним з джерел багатства, запевнив ексміністр Словаччини, особливо в енергетиці, металургії чи гірництві, була приватизація цих секторів олігархами без конкуренції та за низькими цінами. Єдиним підприємством, в якому вдалось скасувати сертифікатну приватизацію в Україні стала Криворіжсталь після Помаранчевої Революції, зазначив фахівець. До того, як підприємство придбали на міжнародному тендері, його власниками були Рінат Ахметов та Віктор Пінчук.
Неприватизовані підприємства експерт з економічних питань називає надважливим джерелом походження корупції в Україні. Частину з них привласнили через викривлену приватизацію, а ті, що досі державні, мають в управлінні лояльних до зацікавлених осіб ставлеників.
“Люди часто не усвідомлюють, що неприватизовані підприємства є найбільшим джерелом корупції. До того ж не вірять владі, яка здійснюватиме приватизацію прозоро. Цілком зрозуміло, зважаючи, що ці люди були свідками приватизації в минулому. У такій ситуації потрібно мати справді сильну волю, бо приватизація зробить вас непопулярними й зацькованими”, – відзначив Іван Міклош.