Зокрема, Юрій Макаров підкреслив, що серед народних депутатів України 35 докторів наук (за даними руху "Чесно"), а кандидатів – 73, переважно юристів та економістів. Автор припускає, що це найбільша кількість дипломованих інтелектуалів серед парламентарів світу.
"Як вважаєте, чи суттєво це підвищує якість рішень Верховної Ради? Ні? Правильно, а щоб переконливо аргументувати, що ні, назву останнього за часом захисту кандидата наук з-під купола: Кива. Бурхливі оплески", – зазначив Юрій Макаров.
Журналіст наголосив, що не вважає диплом єдиним критерієм готовності політика, бізнесмена, громадського діяча, адміністратора виконувати свої функції. Проте назагал, пише Юрій Макаров, погана освіта представників еліт – це вирок для нашої країни, бо в країні, де так мало залежить від інституцій і так багато від окремих щасливчиків, яких доля, випадок, темперамент, зв’язки й таке інше винесли на поверхню, невігластво одних означає небезпеку для всіх.
Також журналіст навів два приклади вишів, навчання в яких автоматично означає "більше, ніж джек-пот у лотереї": паризька "С’янс По" (скорочення від Institut d'études politiques de Paris) і "Еколь Політекнік", також у Парижі.
"Сказати, що туди важко вступити, – те саме, що не сказати нічого. Нещасних майбутніх абітурієнтів батьки муштрують і дресують упродовж усіх старших класів ліцею, не шкодуючи грошей на підготовчі курси й репетиторів, – так-так, у них там також є репетитори. Не всі витримують шалені вимоги впродовж навчання, багато хто сходить з дистанції, натомість ще перед магістратурою кожен випускник знає, де він працюватиме, коли захистить диплом, бо компанії й державні установи буквально полюють на них", – зазначив автор, додавши, що на виході суспільство отримує носіїв зрілого інтелекту, навичок працювати з великими масивами інформації й уміння робити самостійні висновки.
Водночас, на думку Юрія Макарова, в Україні, крім двох-трьох вітчизняних закладів, навіть не здогадуються про справжні критерії освіти й, головне, не мають у них потреби.