Кампанія вакцинації розпочалася в Україні 24 лютого 2021 року. Відтоді ми пережили не тільки чотири офіційні етапи вакцинації, а й кілька хвиль організаційних провалів з боку влади. Останні суттєво вплинули на процес вакцинації населення, про що свідчить украй низький відсоток щеплених громадян. Країну хитало від штучно створеного дефіциту вакцин для найбільш вразливих категорій населення, непрацюючого алгоритму запису на щеплення через систему «Дія», а також від політичних ігор навколо виробників препарату.
Ми також бачили дивну ситуацію, коли про своє бажання отримати щеплення заявила доволі велика частка українців, однак темпи вакцинації залишалися критично низькими. З одного боку, ішлося про масові відмови від щеплень (наприклад, медичними працівниками). А з другого — отримати щеплення не мали можливості хворі на онкологічні захворювання, яким треба було убезпечитися задля продовження лікування. Закупивши велику партію препарату від китайських виробників, влада врочисто відрапортувала про можливе завезення продукції американсько-німецького виробництва Pfizer / BioNTech, яка для більшості населення була пріоритетнішою. А потім у списки тих, кого щеплять саме цією вакциною, були внесені нардепи та інші представники влади.
Для пропаганди користі від вакцини розгорнули кампанію щеплення лідерів думок, але отримали величезну кількість скандалів через неможливість чітко визначити відповідний статус особи. Було відкрито центри для масової вакцинації, та водночас це призвело до неймовірного скупчення людей у величезних чергах, місця в яких інколи взагалі ніяк не корелювали з попередніми записами. Повідомлялося й про псування певної кількості доз через порушення теплового режиму під час транспортування препарату — однак тільки після гучного скандалу в ЗМІ, а це ставало приводом не лише для чуток та маніпуляцій, а й для підриву довіри до щеплення. Таким чином, замість чітко відлагодженої системи вакцинації ми отримали дещо хаотичні заходи, і кожен мусив вирішувати проблему щеплення на власний розсуд.
«Головна невдача вакцинації — те, що ми як країна виявилися неспроможними організувати кампанію, яка хоч якось була б схожа на кампанію європейської країни. Це почалося ще на етапі планування (а точніше, не-планування) вакцинації: коли більшість цивілізованих країн уже почала масове щеплення, Україна була тільки на стадії переговорів про закупівлю вакцин. І закінчуючи «мертвонародженим» планом, який неможливо втілити у життя в наших реаліях, — пояснив Тижню співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) Павло Ковтонюк. — Ми почали щось схоже на вакцинальну кампанію тільки з літніх місяців. Тим самим залишили більшу частину населення абсолютно незахищеною перед наступними хвилями COVID-19».
Колишній заступник міністерки охорони здоров’я Уляни Супрун Павло Ковтонюк вважає, що в Україні зараз відбувається парад популізму: роблять нереалістичні заяви, жонглюють цифрами, президент озвучує якісь казкові фантазії про 70% щеплених до кінця року, а медики звітують про певні відсотки, за якими ми нібито наближаємося до колективного імунітету. Тимчасом за об’єктивними показниками ми перебуваємо на рівні найбідніших країн африканського континенту.
Павло Ковтонюк не схильний пояснювати низький відсоток щеплень лише несвідомістю та зашореністю населення. «Антивакцинаторські тенденції не унікальні, — розповідає він. — Я пам’ятаю новини про британських, французьких та голландських лікарів, які теж не хотіли щепитися певними вакцинами. І це можна зрозуміти: вакцини були розроблені дуже швидко, не закінчені всі дослідження, бо ще не минуло достатньо часу. Такі сумніви були у всіх країнах, але тільки Україна вакцинує громадян настільки повільно: ми маємо найнижчий рівень вакцинації в Європі, рахуючи статистику включно з країнами, які не є членами ЄС. Я кажу про такі країни, як Молдова, Албанія, інші балканські країни, де рівень щеплення населення значно вищий».
Читайте також: Pfizer планує тестувати трьохдозову схему проти Дельти
Ковтонюк підкреслює, що в країнах, де уряди досягли вищих результатів, ще до початку вакцинації сформувалася правильна комунікація: «До прикладу, ми почали щеплювати вакцинами з Китаю та Індії, знаючи, що в Україні, згідно із соціологічними опитуваннями, надзвичайно низька довіра до вакцин із цих країн. Ми не готували населення, тому отримали повну недовіру й фактично провалили першу хвилю щеплення. Зараз ми підійшли до такої ситуації, що міжнародна спільнота, яка не зацікавлена у великій не щепленій території в центрі Європи, «тягнутиме нас за вуха»: допомагатиме через міжнародні організації, передаватиме партії вакцин. Ми так і не стали країною, яка самостійно забезпечує собі колективний імунітет». Такі висновки підтверджуються подіями останніх днів: МОЗ відзвітувало, що на вихідних Україна отримала 2 млн доз мРНК-вакцини Moderna від уряду США через глобальну ініціативу COVAX. В аеропорт «Бориспіль» її доставив Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
Поточна аналітика Українського центру охорони здоров’я свідчить, що попри збільшення кількості щеплень за останні два місяці відставання від плану й далі зростає. «У наступні місяці темпи імунізації прискоряться. Можна очікувати, що в липні та серпні зроблять понад 2 млн щеплень щомісячно. Ця кількість усе одно далека від плану, який становить щонайменше 5 млн щеплень на місяць до кінця року. Схоже, відставання не надолужити навіть за найоптимістичного сценарію», — йдеться у звіті UHC.
Наразі в Україні частка повністю вакцинованого населення становить не більше 3%. «Це найменший показник у Європі. І він дуже віддалений від цілі міністра на літо. Й астрономічно далекий від бравади президента у квітні», — констатують аналітики UHC. В організації наголошують, що треба терміново затвердити новий план вакцинації, який відбиватиме реальну ситуацію в Україні і який має бути сфокусований на тому, щоб кинути всі можливі ресурси на захист літніх осіб, які найбільш вразливі перед новим штамом «Дельта». Проте для початку президент, уряд і профільний міністр повинні сказати собі й нам правду про реальну ситуацію, у якій ми перебуваємо.
Читайте також: Україна може отримати власну вакцину проти коронавірусу
Однак виходить так, що навіть невисокі поточні показники влада подає ніби досягнення. Так, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко відзвітував, що темпи щеплення в літні місяці суттєво зросли: «У червні в Україні здійснили майже в чотири рази більше щеплень, ніж у травні, відповідно 1 515 136 та 408 975 щеплень. А за 14 днів липня вже зроблено 1 004 614 щеплень». Але перераховуючи досягнення перших п’яти місяців вакцинальної кампанії, міністр надає інформацію, яка насправді є дуже тривожною. З початку кампанії повністю щеплено не більше половини медичних працівників, працівників системи громадського здоров’я та інших медичних закладів країни. Коли наразі в країні вже немає дефіциту вакцин і навіть є вибір їх виробників, це видається як один із яскравих показників поганої комунікації. У результаті вже восени ми можемо побачити катастрофічні цифри інфікування та смерті нещеплених медичних працівників, які перебуватимуть в епіцентрі спалаху штаму «Дельта». Адже більшість із них, навіть якщо й перехворіли під час минулих хвиль COVID-19, уже могли втратити природний імунітет до вірусу.
З початку літа темпи вакцинації справді прискорилися, і влада намагається опановувати нестандартні методи заохочення до щеплень. Наприклад, їх пропонують робити під час музичних фестивалів, спрямовують мобільні бригади до трудових колективів, де налічується понад 50 працівників і які мають бажання щепитися. Центр громадського здоров’я МОЗ звітує, що станом на 14 липня 2021 року вже щеплено понад 128 тис. співробітників 954 компаній. Наразі організовані колективи щеплять вакциною Comirnaty від Pfizer / BioNTech, однак через обмеження кількості медичного персоналу чекати своєї черги доводиться доволі довго. Щоби прискорити процес, МОЗ пропонує компаніям подавати заявки на щеплення вакциною CoronaVac від Sinovac Biotech, бо навантаження на мобільні бригади, які працюють із цим препаратом, менше. Так відбувається й у центрах масової вакцинації, де щепитися китайською вакциною можна без черг, а за американською досі треба стояти. Адже в Україні так і не спрацювало правило вакцинальної кампанії, згідно з яким найкраща вакцина — це та, якою ти можеш щепитися прямо зараз. Є в планах уряду також відкриття центрів вакцинації в аптеках, про що недавно повідомив генеральний директор Центру громадського здоров’я Роман Родина. Проте, за його словами, ще не продумано алгоритм утілення цієї ініціативи.
Читайте також: Уляна Супрун: Є багато ризиків того, що Україна не зможе закупити вакцини від COVID-19
Більш-менш вдалою можна назвати кампанію щеплення військових, до організації якої долучилося Міністерство оборони. За даними штабу ООС, перше з двох щеплень отримали майже 95% особового складу, а повністю вакцинувалося близько 70% військовослужбовців. Однак зовсім не пішла ініціатива вакцинації мешканців окупованих територій, яка мала б розпочатися з червня. Запис відбувається за номером контакт-центру МОЗ, куди необхідно повідомити, з якого населеного пункту прибуває охочий, вказати свої дані та обрати найзручніший пункт щеплення. За наявності унікального ідентифікатора Держприкордонслужба має безперешкодно пропустити охочих на підконтрольні території, і вони не повинні проходити самоізоляцію чи обсервацію. Проте цьому перешкоджали загальні труднощі з перетином лінії зіткнення через закриті КПВВ. Також свою роль зіграло китайське походження запропонованої вакцини, потужна реклама російського «Спутника» на окупованих територіях, не кажучи вже про необхідність їхати в лікарняний заклад та, можливо, страх передавати власні контактні дані телефоном. Тому чиновники зафіксували лише поодинокі випадки звернень, що навряд чи збігається з очікуваннями авторів ініціативи. Можливо, ситуація виправиться з початком п’ятої хвилі вакцинації. Мешканцям окупованих територій, як і решті громадян України, для щеплення вже не буде потрібна реєстрація через додаток «Дія». Тим, хто їде з окупованих територій, достатньо перетнути КПВВ і відвідати один із пунктів масової вакцинації у Донецькій чи Луганській областях, де пропонуватимуть кілька вакцин на вибір.