Співголовою обрано першого заступника голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, а також представників фракції "Слуга народу" Павла Фролова, Олександра Корнієнка, Вікторію Подгорну та Андрія Клочка. Наразі це найбільша депутатська група, яка нараховує 283 народних депутатів.
Перший заступник голови антикорупційного комітету у ВР та депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин у коментарі Тижню зазначив, що ключове питання, яке обговорювалось при створенні об'єднання – переглянути певні системи стримувань в українській владі. Зокрема право прем'єр-міністра брати участь у формуванні команди. В тому числі бути суб'єктом пропозицій як на призначення, так і на звільнення міністрів, а не лише дослухатись до позиції ВР, а юридично і фактично до позиції президента.
“Це був один із ключових моментів, бо зараз у формуванні навіть дисциплінарних стягненнях щодо міністрів, прем'єр як очільник виконавчої гілки влади по факту майже не має повноважень. Але це лише затравка, тобто та тема, про яку дискутували при створенні цього об'єднання”, – коментує Ярослав Юрчишин. Таке рішення може як посилити виконавчу гілку влади та сформувати більш монолітну команди, так і створити додаткові перепони, коли колегіальна відповідальність, яка на цей момент присутня в Кабміні, буде замінюватись суто персональною позицією прем'єра.
За словами депутата, зараз ми маємо приклад більше президентської, а не парламентсько-президентської системи, яка, до прикладу, у Франції показує збої в управлінні і спричиняє додаткову бюрократизацію процесів. В Україні також досить часто це створює конфлікти між гілками влади, коментує Юрчишин: “ Це незважаючи на те, що в існуючій ситуації президент через монобільшість контролює і Кабінет Міністрів. Єдине, що парламент намагається час від часу “брюкатись” і не підтримувати окремі ініціативи ОП”.
“Чесно кажучи, я достатньо скептично ставлюсь до того, що це об'єднання матиме реаліьний вплив. Скоріше це спроба монобільшості почати черговий раунд дискусій про зміни до конституції у сфері розподілу влади і узгодження відповідальності в трикутнику парламент-Кабмін-президент, – стверджує народний депутат, – На те, що ймовірно готовий вже якийсь проєкт і об'єднання виконуватиме роль піар-приводу для нього вказує, що співголовами запропонували бути лише представникам монобільшості”.
Читайте також: Парламент: зміни полярності
Наразі в об’єднанні є представники майже всіх фракцій і позафракційні. “Це хороший майданчик для дискусій в першу чергу, однак виглядає, що більшість використовуватиме його для легалізації своїх ідей”, – зазначає Ярослав Юрчишин. На його думку, зважаючи на існуючу ситуацію в парламенті, малоймовірно, що будь-які зміни до Конституції, зокрема й щодо розподілу влади, реалістичнів цьому скликанні. Однак за наявності хорошого концепту, презентації для громадськості та вивчення міжнародного досвіду, буде напрацьовуватись стратегічне бачення щодо напрямку, в якому треба рухатись.
За дослідженням громадянської мережі ОПОРА, станом на лютий 2021 року у Верховній Раді налічується 96 міжфракційних депутатських об’єднань, які у дослідженні групують здебільшого за назвою, адже ВР не інформує про мету чи завдання цих груп. У 29 об’єднаннях 80% членів є представниками монобільшості в парламенті. Три з них, “Антикорупційний наступ”, “За Одещину” та “Антирейдерська коаліція” взагалі на 100% складаються з депутатів від “Слуги народу”. Андрій Клочко, один із співзасновників "За конституційну реформу і ефективну владу", входить до найбільшої кількості депутатських груп (22 об’єднання).