Серед опитаних країн найбільше свободу підтримують скандинави та американці, тоді як росіяни, нації де більшість становлять мусульмани, та найменш соціально-економічно розвинені країни виявляють нижчий рівень підтримки. Громадяни Латинської Америки, деяких частин Європи, а також Австралії, Ізраїлю та східно-азіатських демократій (Японія, Південна Корея та Тайвань) виявляють відносно сильну підтримку свободи слова. У той же час показники слабшають в Росії, Туреччині, інших частинах Азії та Африки. Єгипет, Кенія, Пакистан, Малайзія та Туніс отримують найнижчі оцінки за нашим індексом.
Найбільший індекс свободи слова у Норвегії (80), а найменший у Пакистані – тут він становить 38. На другому місці Данія із показником 79, Швеція та США (78). Загалом спостерігається тенденція у більшості країн стверджувати про фактичну критику уряду у медіа, при цьому відчуття потреби мати право на неї є меншим (до прикладу в Німеччині, Угорщині, Росії тощо).
У Пакистані вважають, що більш неприйнятною є образа релігії, а можливість критикувати уряд менш нагальна. Так само тут велика різниця між фактичною критикою уряду та потребою мати таке право (70 та 46).
Загальна підтримка свободи слова не зменшилася з 2015 року. Більшість країн демонструють стабільний або навіть підвищений рівень підтримки, однак є винятки. Важливість необмеженої критики уряду зменшилась у США, резюмують у дослідженні.
У висновках зазначається, що в Єгипті, Угорщині, Філіппінах, Росії, Туреччині та Венесуелі фактичний рівень свободи вираження поглядів насправді є дуже низьким порівняно з попитом на свободу слова. Відповідно до цифр, Венесуела має показник індексу підтримки свободи слова 74, що є на рівні із Великобританією.
Читайте також: ІМІ зафіксував більше ста випадків порушень свободи слова за півроку
Меншу підтримку респонденти виказують висловлюваннями, що ображають меншини чи релігії, підтримують гомосексуальні стосунки або ображають національний прапор. У всіх опитаних країнах більшість віддає перевагу регулюванню вмісту соціальних мереж. Однак лише деякі країни хочуть, щоб уряд ніс за це виключну відповідальність. Здебільшого люди висловлюють бажання, аби контент регулювали безпосередньо адміністрації соціальних мереж.
У дослідженні стверджується, що криза Covid-19 посилила проблему. З 2012 по 2020 рік 32 країни зазнали значного зниження поваги до свободи вираження поглядів, тоді як лише дванадцять покращили свій статус. Україну не включили у дослідження Future of free speech, тому дані відсутні. Також невідомо про проведення схожих досліджень та опитувань серед українського населення.
Дослідження було розроблено Justitia, першим судовим аналітичним центром Данії та здійснено YouGov у співпраці з міжнародними партнерами в лютому 2021 року.