Авторитарні режими використовують пропаганду не лише для нав’язування громадянам певних цінностей та поглядів, але й сигналізують таким чином про власну силу. Про це йдеться у дослідженні доцента кафедри політичних наук в Університеті Каліфорнії у Мерседі Хайфена Хуана.
“Аналіз унікального набору даних свідчить, що китайські студенти, які знаходяться під сильнішим впливом державної пропаганди у формі ідеологічного та політичного навчання, не демонструють більшу задоволеність державною системою Китаю, але з більшою вірогідністю вірять у здатність режиму здійснювати соціальний контроль, і мають меншу схильність до політичного інакодумства” – зазначається в дослідженні.
“Іншими словами, така пропаганда спрямована не на “промивання мізків”, яким хорошим є уряд, а радше на демонстрацію суспільству, наскільки сильним він є — через акт пропаганди як такий” – стверджує Хайфен Хуан.
З-поміж іншого, Хайфен Хуан наводить приклад новинарної програми “Xinwen Lianbo” на Центральному телебаченні Китаю. Ця програма виходить у вечірній прайм-тайм і є фактично головним джерелом новин для китайських родин. Проте на тлі змін у китайській медіасфері “Xinwen Lianbo” виглядає все більш архаїчною.
“Вона висвітлює переважно діяльність партійних лідерів, які проводять зібрання, відвідують церемонії, приймають іноземних гостей або здійснюють поїздки по країні, часто не сповіщаючи про суть цих заходів. – пише Хайфен Хуан. – Програма є постійним об’єктом кпинів серед простих громадян. Та попри це, держава замовляє одночасну трансляцію “Xinwen Lianbo” майже на всіх телеканалах країни щовечора о 19:00”.
Читайте також: RAND: Китай веде цілеспрямовану пропаганду серед еліт тих країн, на які прагне впливати
Застосовуючи свою теорію пропаганди як сигналізування, дослідник доводить, що мотивація китайської влади полягає в наступному. Попри те, що для громадян зміст програми може бути непереконливим чи навіть неприйнятним, її настирлива трансляція слугує доказом того, що уряд може легко примусити суспільство дивитись навіть те, що йому не до вподоби. Таким чином, за словами Хайфена Хуана, йдеться про донесення інформації у непрямий спосіб.
Люди, котрі живуть в умовах авторитарних режимів, утримуються від інакодумства не тому, що вони вірять у меседжі офіційної пропаганди, а тому, що влада – зокрема й через пропаганду – демонструє силову перевагу над ними. Гегемонія офіційної пропаганди у медіа витісняє альтернативну думку в андеграунд і формує у громадян звичку діяти, ніби вони справді поділяють офіційну ідеологію.
“Дане дослідження свідчить, що навіть коли жорстка пропаганда не впливає на опінії мас та їхнє ставлення до уряду, вона все одно може ефективно впливати на їхню поведінку і сприяти стабільності режиму” – пише Хайфен Хуан.