Газопровід OPAL – берегова гілка газопроводу "Північний потік" у Німеччині, яка працює з 2012 року. Відповідно до вимог Третього енергопакету ЄС, "Газпром" мав право використовувати провід лише на 50%. Однак у російській мережі домоглися використання OPAL на 80-90%, а за деяких умов на 100%. Польща подала скаргу до Суду ЄС і 2019 року Європейський суд загальної юрисдикції прийняв рішення на її користь. Німеччина у свою чергу подала на нього апеляцію до Суду ЄС в Люксембурзі, який ще раз задекларував порушення “Газпромом” правил користування потужностями газопроводу-відводу.
Як зазначив у коментарі Тижню Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», це рішення впливає не тільки на Польщу, але й на Україну. Воно обмежує можливість використання Газпромом його газотранспортних потужностей з проєкту “Північний потік-1”, який існує з 2011 року. За словами експерта з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, зараз ми говоримо лише про шкоду від “Північного потоку-2”, не згадуючи про перший, адже “ це те, що вже завдало нам шкоди”. На польській стороні воно менше відбилось, тому що обсяги транзиту через “Ямал-Європа” в Німеччину для Польщі суттєвого зниження не мали. А от через наш ГТС зниження транзиту відбулось.
Михайло Гончар пояснює, що до введення “Північного потоку-1”в України обсяги транзиту були десь до 120 млрд кубічних метрів, а після введення – впали до 80 млрд кубів. Додався також і “Турецький потік”, газопровіт, що проходить по дну Чорного моря з Росії до Туреччини, про який також часто забувають.
“Газпром так чи інакше має домінуючий вплив на ринок газу в центрально-східній Європі. П’ять років пішло на те щоб довести в суді неправильність рішення Європейської Комісії, яка дозволила по суті ігнорувати газову директиву. Тепер вже поставлена крапка у цій суперечці, бо це вища інстанція ЄС”.
Читайте також: Північний потік-2. Відкладати до краю
Що важливо, суд зробив посилання на фундаментальний договір ЄС. Таких є два – договір про заснування і про функціонування Європейського Союзу. Експерт зазначає, що з ситуації чітко випливає, що рішення Єврокомісії, яка дозволила використовувати газотранспортну систему OPAL на 100 % потужності, протирічить одній із базових статей договору про функціонування. Це порушення принципу енергетичної солідарності, який є наріжним принципом політики ЄС.
“Німеччина не може завдавати своїми діями шкоди інтересам країн-членів, але саме це відбулось. Для нас це важливо в контексті “Північного потоку-2”. В нього теж є свій газопровід-відвід. Якщо Німеччина та Росія намагатимуться обійти газову директиву знову, а вони намагатимуться це зробити, ці обмеження автоматично поширяться на “Північний потік-2”. Для нас це важливо тому, що якщо і перший, і другий Північний потік працюватимуть на 50% потужності, ми зберігаємо принаймні існуючий статус-кво”, – каже Михайло Гончар. За словами експерта, цього статусу легко позбутись, якщо “Північний потік-2” буде запущений на повну проєктну потужність.
“З формальної точки зору накриваються мідним тазом плани Росії щодо подальшого нарощування експорту газу в ЄС. Зменшиться обіг корупціогенних грошей, але за умови, якщо ЄС стоятиме на сторожі цих прийнятих рішень”, – стверджує Михайло Гончар.
Серед причин апеляції Німеччини щодо доступу "Газпрому" до OPAL, фахівець називає потужне газпромівське лоббі в країні, яке діє не тільки там, а й в ЄС загалом, зокрема в Брюсселі. З позиції європейської енергетичної політики, такі проєкти ніяк не можуть бути пріоритетними, бо вони протирічать всьому що є в законодавстві ЄС. Але німці, так само, як і росіяни кажуть, що це комерція, бізнес приватних компаній без будь-яких геополітичних вигод. Однак і всередині Християнсько-демократичного союзу існує опозиція цьому підходу Ангели Меркель, а зелена партія виступає категорично проти відкриття таких потужностей у контексті нової кліматичної політики ЄС. В Сполучених Штатах з приходом Джо Байдена також змінились кліматичні погляди в країні, відзначає Михайло Гончар.